Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Словник Даля


Валити - валяти, вальнуть, валивать що; валити, перекидати боком, роняти, кидати лежма; | нахиляти на бік, приводити зі стоячого положення в лежаче або похиле; | скидати, скидати геть; скидати або кидати в купу; | арх. валити кого, покласти або укласти спати; повали його, уклади спати; від цього: спати покотом, і повалуша, горенка, вишка для спанья. | (Валяти невживане) нести судно вітром або теченьем від прямого шляху вбік, убік; | (Те ж) наближатися в безлічі, у величезнім числі; іти силою; | валяти, містячи в собі поняття про безліч або про багаторазовість, значить також: кидати, штовхати, бити перевертаючи, повертаючи й перекидаючи з боку на бік, м'яти, катати, бити. Валяти кінь, коновальное, повалити. Валяти бичка, холостити. Вали (навалюй) стійку більше на мене, тобто на цю сторону. Бура валяє столітні дерева. Вали (звалюй) сіно сюди. Расшиву валить під вітер, притискає до коси. Дивися, який возища валить. Слон валить, за їм валить валом юрба народу. Лихо вальмя валить. Не валяй одежі по підлозі. Баба тісто валяє, б'є, місить; хліба валяє, скачує тісто в хліба. Вали валом (або вали в мішок), після розберемо. Валить, як через пеньоколоду. Вали Кострому у Волгу (пам'ять язичества? кострома, опудало). Що не болить, усе до серця валить. Хліб на ноги ставить, а вино валить. | Валяти повсті, взуття, капелюхи, збивати вовна в одну полсть, поливаючи її для цього окропом. Валяти сукно, те ж, збивати виткане сукно, щоб воно було товстіше й щільніше, і щоб після того можна було надерти ворсу. Валяти кого куркулями, ціпком, бити, бити. Валяй кургузка, недалече до Курська: сім верст від'їхали, сімсот їхати. Валяй панчохи на паголенки. Валяй, діти: батько у відповіді. Валяй в усі лопатки, катай-валяй, дуй, біжи, скач, поганяй. Валяй як не потрапило, валяй мабуть, даремно, очертя голову, навмання. Валяй! волжск. команда лоцмана, а по-морському віддай якір! т. е. кидай. Валитися, падати, хилитися до землі; | арх. лягати спати. | Приходити куди, утиратися силою; | умирати в безлічі, напр. від повальних хвороб. Валятися, бути брошену, лежати де трапиться, у нехтуванні; | кататися, ворочаючись із боку на бік; | лежати на боці, від ліні або недуги; | бути сбиваему в полсть, у повсть. Не той п'яний, хто валиться, а хто не встає. У нього справа з рук валиться. За що не візьметься, усе з рук валиться. На старого й немочі валяться. Знати, там і вмерти, де кінь валявся. У нас ще й кінь не валявся, ще справа й не почата. Бачачи яму, не валися; не кликаний на бенкет, не ходи. Із чужим не сварися, а зі своїм не валися. Яблука валяться з дерева й валяються на землі. На бідного Макара й шишки валяться. Валися до нього! окрик на гончих. До нього валиться (або валить) усяка сволота. Він валяється в постелі до полудня. Він просив, у ногах валявся. Звали на плеча. Вивали додолу. Вивалявся в бруді. Довалился, добрався. Завалився на піч. Навалив купу. Наваляв валянок. Низвалился, упав. Стіна обвалилася, штукатурка відвалюється. Повали його додолу. Підвалити землі під хату. Перевалити товар з воза на іншій. Переваляв усіх, побив. Привали підворіття. Провалися ти. Хата розвалилася. Шапка звалилася. Уваливай, провалюй далі. Валянье, валенье порівн. длит. вал м. валка ж. про. дії по дієслову в різних значеннях. Валянье лісу, валка, рубання з кореня. Валянье, валка сукон, повстей. Валка лісу на пристані, вивантаження, складка його, смітник, ковзанки, катання колод. Валка судна, кренгованье, килеванье; валка на воді, хитавиця від хвилювання. Валка чумаків, южн. обоз, артіль; у кожної валки свій ватажок або отаман, битий шлях. Вал. Валовий, гуртовий, оптової, огульний, про рахунок, продаж. Валовий дохід, без відрахування витрати, противопол. чистий. Валова кузня, загальна, артільна. Валовий паспорт, рід накладної, з означением вантажу й усіх людей судна. Валом нареч. гуртом, оптом, огулом, тулаем, чохом; | валом, вальмя, поваля, повалкой, валяючи або роняючи як не потрапило; | валом, у безлічі, в величезній кількості. Вали тюк вальмя або валмя. Сарана вальмя, валом валить. Наляж валом, наляж, тягни дружно й водом, тобто не смикаючи. Валеж м. падіж, повальна хвороба, чума,мор на худобу. Трусок м. собират. арх. валежина ж. лежина, лежачий, сухий ліс; це бурелом, буревал, ветровал, тобто цілі дерева, вивернуті бурою, або верхосушник, суховершник, хмиз, обламаний вітром; сухоподстой, тобто що сохне від кореня, від пня дерево, звичайно незабаром звертається в бурелом. Валежный, що валить, завалящий, кинут, що валиться; про ліс: сухий, поломаный і лежачий на землі. Вальний ліс, зрубаний; звалений з кореня. Валенец м. ряз. твер. яросл. вологодск. ситний або пшеничний хлібець, сайка, обвалена зверху мукою. Валенцы мн. твер. тамб. валенухи орл. валежки новг. валены, валянки ниж. катанки, тепле взуття, теплий або валеный товар; валеная, кошемная, повстяне взуття з овечої вовни; валяється мягкою, під інше взуття, або твердою, замісць зимових сапогов, котами, півчобітками, чоботями та ін. У валянках молитися грішно, раскольн. Валянка ж. смол. магерка витебск. валеная біла шапочка белоруссов, із загнутими краями, начебто капелюшної тулії. Валун м. камінь міцної породи, звичайно дикун (граніт), оглаженный і округлений природою, окатиш; по величині, валуни звуться по-різному: найбільший, валун; потім, окатиш, кругляк, кругляки, голыш, галька; дрібніше цього: жерства, дресва, гравій, хрящ, пісок. Валуй м. кур. орл. сиб. людей млявий, неповороткий, ледачий, роззява, роззява; валанда, валець, валюга. Гриб Agaricus emeticus? foetens? integer? близький сироїжці. Валуеватый сиб. про людині, млявий, простуватий, ледачий. Валюга, валюшка про. костр. валтруп м. ниж. валях, валяха твер. валяшка про. ряз. валява, валявка про. костр. ледар, нечупара, соня, людина, яка тільки лежить, валяється, п'є й спить; | дрянь, мотлох, усе, що валяється, що валять, завалящі речі. Валендряй м. урал.-казач. просторий, мішкуватий зипун. Валющий арх. завалящий, непридатний, кинутий, негідний. Валень ж. собират. тепле взуття, теплий товар ниж. валеный товар, особ. взуття. | вологодск. телепень, ледар. Валець м. валяшка ж. ряз. лежаний товар; | заваляща, зношена річ. | Замазура, чумичка, неохайна людина. Валяшки нареч. пенз. ( від валяти, у знач. бігти) бігцем, біг, втеча; ну валяшки, давай побіжимо. Валица? арх. широкодульное рушниця на сошках, для бою ведмедя. Валье порівн. смол. пташиний зоб, куди їжа валиться до переходу в шлунок. Валеный, валяний, виготовлений валкою, валяньем, про вовняні вироби. Валяна папір, збитий, пап'є-маше. ВалянеуПаперова табакерка. Валяльний, стосовний до валянью, б.ч. у знач. валянья вовни. Валеночный, стосовний до валянків і взагалі до валяних виробів. Валяльна ступа є на сукновальні, а у валеночном закладі її немає. Валенковый, приналежний до валянків, що становить частину їх; -вая облямівка. Вальнище ср., рід пристані, де валяють ліс і дрова для навантаження або сплавки плотами. Вальщик м. на паперовій фабриці старого обладнання, працівник, повсть, що накладає аркуші на. Вальня або валяльня ж. заклад для валянья сукон або вовни. Шаповал м. майстер або працівник на вальне; що валяє сукна або валяне взуття, пск. валильщик? | Нa паперовому заводі шаповал укладає папір на сукно, повсть. Хиткий, хибкий, виробляючий хитавицю, або підданий хитавиці, коливанню з боку на бік. Живи ні хитко, ні хитко, ні на сторону. У колясці тряско, у санях хитко, їхати у возі. Хиткий човен, хиткі сани. Зимові дороги бувають валки. | Пенз. ласий, ласий до чого. Валка муха до меду. Валка вівця на солонці. Наш хлопці на роботу невалки. Хиткість, властивість, якості це, недолік остійності. Валуша ж. курей. сукновальня, сукновальна товкотнеча. Валушки ж. мн. олон. вибої, швидкі, вибою й купини, на яких валяє при їзді. Валюша, снаряд, яким валяють, катають повсті. ВаленоаШевськ, що ставиться до валенам, катанкам, до валяної вовняної взуття.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Будити
Начебто
Будуар
Майбутній
Будыль
Будьдерево
Будяк
Буево
Буєр
Байрак
Бужат
Бужать
Бужать
Буженина
Бужі
Бужлец
Буза
Буз
Бузанить
Буз
Бузивок
Бузина
Бузлак
Бузлук
Бузник
Бузовать
Язичник
Бузун
Бузурунка
Бузыкать
Буй
Буйла
Буйний
Бук
Бук
Бука
Букалище
Букатка
Букать
Комашка
Буква
Буква
Букет
Буки
Букініст
Букиш
Букленистый
Букля
Буколічний
Букс
Буксирувати
Булава
Буланий
Булат
Булва
Булга
Булдыга
Булдырь
Булевар
Булинь
Булка
Булла
Шубовстати
Булыга
Булыня
Буль
Бульба
Бульгун
Бульдог
Бульйон
Папір
Бумазея
Бунить
Бунт
Бунчать
Бунчук
Бура
Бура
Бурав


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic