Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Словарь з політології


Демократичний соціалізм - ключова ідейно-політична концепція соціал-демократії. Уперше термін «демократичний соціалізм» використовував в 1888 році Д.Б.Шоу. До першої світової війни його використовували Є.Бернштейн і О.Бауэр, у межвоенный період - К.Каутский і Р.Гильфердинг. У післявоєнний час демократичний соціалізм стає офіційною доктриною соціал-демократичного руху. Контури цієї концепції намічені у Франкфуртской декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (1951), у програмних документах західноєвропейських соціал-демократичних, соціалістичних, лейбористських партій кінця 500х - початку 600х років. Так, Годесбергская програма (1959) Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПГ) орієнтує своїх членів на соціалізм. В «Основній програмі» стрижневу роль відіграє поняття соціалізму як « постійного завдання». Ні в цієї, ні в іншій програмі немає чіткого розмежування між соціалізмом як рухом, соціалізмом як теорією й соціалізмом як станом. Під категорією соціалізму як постійного завдання розуміється насамперед такий рух до соціалізму, яке не припускає наявності переломного моменту, якісного стрибка, що знаменує перехід до соціалізму-стану. Саме сприйняття соціалізму як стану суспільства не допускається, так само, як немає й терміна побудови соціалізму. Соціалізм, на думку теоретиків соціал-демократії, не має потреби у формулюванні кінцевої мети: згадаємо відому формулуугасло Э.Бернштейна « Те, що вважають кінцевою метою, для мене ніщо, рух – усі». В.Брандт - авторитетніша фігура в соціал-демократичному русі - говорив про демократичний соціалізм як про « завдання, що ніколи не кінчається, усе більше й більше, знову й знову здійснювати соціальні вимоги демократії в процесі політичної боротьби, проводити в соціальну дійсність право індивідуума на особисту й політичну волю». Питання про завоювання робітничим класом політичної влади як передумови й умови суспільних перетворень ( як він коштує в комуністичних партій) з порядку денного соціал-демократії снять. На авансцену теоретичних розробок висунулося гасло « соціальної демократії», основним компонентом якого є тріада: воля, справедливість і солідарність. Ці цінності - не просто морально-етичні постулати, але й керівні принципи проведення конкретної політики. Воля, як визначає Декларація принципів Соціалістичного Інтернаціоналу, - це результат індивідуальних і спільних зусиль, які являють собою дві частини єдиного процесу. Кожна людина має право бути вільним від політичного примусу, діяти у відповідності зі своїми особистими цілями й індивідуальними можливостями. Справедливість - означає припинення всякої дискримінації особистості, а також рівності в правах і можливостях. Це вимагає компенсації за фізичну, розумову й соціальну нерівність, а також звільнення від залежності або від власників засобів виробництва, або від тих, кому належить політична влада. Солідарність - носить всеосяжний і глобальний характер. Це практичне вираження спільності людства й почуття жалю до жертв несправедливості. В епоху безпрецедентної взаємозалежності між особистістю й державою принцип солідарності набуває особливого значення, оскільки він необхідний для виживання людства. Крім того, соціал-демократія прихильна цінностям епохи Великої французької буржуазної революції 1789 року. Звідси постійний інтерес до рівності, яка припускає рівну цінність усіх людей і служить неодмінною умовою вільного розвитку особистості й соціального прогресу. Відома модернізація концепції демократичного соціалізму був почата в 800е роки в ряді документів соціал-демократичних партій, Соціалістичного Інтернаціоналу. Соціал-демократія приступилася до вирішення тих проблем, які в багатьох європейських країнах позначаються як «кризу прогресу». Проект демократичного соціалізму став містити в собі модель індустріальної цивілізації. У центрі дискусій, що розвернулися навколо даної моделі, устали такі питання, як: поняття економічного росту; соціальне керування технікою; майбутнє миру праці; соціально відповідальне проведення енергії; новий індивідуалізм; нові форми загальної безпеки; безприкладні масштаби інтернаціоналізації.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абсолютизм
Абсентеїзм (лат.absentis — відсутній)
Авантюризм політичний (фр. аvanture - пригода, ризик)
Автаркія політична ( від греч.autarkia – самозадоволення)
Автократія (греч.autokrateia - самовладдя, самодержавство)
Автономія (греч. autonomia – самоврядування, незалежність)
Авторитаризм
Агресія ( від лат. аgressio – напад)
Активність політична
Альтернативи розвитку
Анексія ( від лат. аnnexio – приєднання)
Апарат державний (лат. apparatus – устаткування)
Аттитюд
Аристократія ( від греч. aristos – кращий і kratos -влада)
Баланс політичних сил
Безпека державна (національна)
Безпека міжнародна
Безопсность регіональна
Біхевіоризм
Боротьба політична
Боротьба політична
Бюрократизм
Бюрократія
Вето
Взаємної безпеки
Влада
Влада політична
Влада (форми влади в кратологии)
Влада епохи постмодерна
Зовнішня політика
Внутрішня політика
Військова політика
Війна цивільна
Війна й збройний конфлікт
Волюнтаризм
Геноцид
Геополітика
глава держави
глава уряду
Глобальні проблеми
Держава
Держава добробуту
Держава загального благоденства
Держава національна
Держава поліцейська
Держава правова
Цивільна культура
Цивільний процес
громадянське суспільство
Цивільна згода
Цивільна співучасть (участь)
Громадянство
Рух політичний
Демократія
Деспотизм
Діагностика політична
Діалог політичний
Демократичний соціалізм
Євразійство
Європарламент
Природно-правова школа
Законодавча влада
Ідеал політичний
Ідеологія
виборча система
Імперія
Імпічмент
Інститут політичний
Інтеграція політична
Інтелігенція в політику
Інтереси в політику
Інформаційне суспільство
Ісламізм у політику
Виконавча влада
Історичного песимізму
Класи
Комунізм
Комуністичні партії
Компроміс у політику


Сторінки: 1 2 3 4

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic