Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Словарь з політології


громадянське суспільство - поняття, що припускає індивідуалізовану форму існування соціальності в її протиставленні політичному, фіксуючи певний рівень розвитку й ступінь зрілості суспільства в цілому, специфічну історичну його форму, стан. Воно означає відносний результат історичного розвитку соціальності, розкриваючи відкриту можливість присвоєння особистістю всієї гами суспільних відносин і будучи системою задоволення людиною безпосередніх життєвих потреб і інтересів. Таким чином, поняття громадянського суспільства в кожний даний момент дозволяє показати співвідношення між соціальним ідеалом і реальним станом суспільства. Основні функції громадянського суспільства: соціально - компенсаторская й компенсаторно -, що регенерує (відтворення й виховання), солідарна, комунікативна, безпосереднього життєзабезпечення, соціалізації, цивільного правопорядку, соціального захисту й гаранта проти сваволі влади. Принципи життя громадянського суспільства - индивидуация, конкуренція й співробітництво. Головні риси громадянського суспільства - неполітичний і недержавний характер, суперечливість і альтернативність політичній державі. Воно носить історичний, відкритий (незавершений) і этнорегиональный характер. Погляди на істоту громадянського суспільства виходять із трьох підходів: воно інтерпретується або як оточення політичної системи, або - державної, або як рівнодіюча перших двох точок зору. У зв'язку із цим затверджується або наявність у громадянського суспільства політичної складової, або його альтернативно- неполітичний характер. Політична держава й громадянська суспільство можуть бути розглянуті при цьому в якості рефлективних категорій, а їх суперечлива колізія розкриває втримування як першого, так і другого. Моделі взаємини держави й громадянського суспільства залежно від типу функціонуючого політичного режиму: тоталітарна (держава поглинає громадянське суспільство, яке тим самим не має автономного буття), авторитарна (виникають окремі елементи системи громадянського суспільства, що одержує латентне існування) демократична (гетерогенний розвиток інститутів громадянського суспільства переміняється його відритим становленням у своєму власнім наявнім бутті, як системи). Перші проблиски розрізнення державно-політичної й цивільної сфер суспільства ставляться до ідеології Нового часу, коли первісні вистави про синкретичности людського соціуму поступаються місцем поступовому розведенню цих понять, що було пов'язане із процесом емансипації властиво політичного. Поняття громадянського суспільства розвивається в руслі лібералізму й індивідуалізму зі становленням ідеї про свободу особи, як громадянина, незалежного від політичної держави. Первинні форми вистав про громадянське суспільство ставляться до розведення понять цивільного й природнього станів (Т.Гоббс, Д.Локк і ін.), цивільної й політичної волі (Дж.Пристли), суспільства й держави (Т.Пейн, Гегель, В. фон Гумбольдт). Знайдені відмінності означали відтепер знаходження чітких, співвіднесених з амбівалентними властивостями людини, природно-природних і соціально-політичних граней соціуму. Поступово росте не тільки переконання в гетерогенності суспільства й держави, але й думка про детермінованість останнього розвитком громадянського суспільства (марксизм), і навіть у їхній альтернативності, що доходить до " окопної війни" (А.Грамши). Відрізняючись від політичного й глобального суспільств, громадянське суспільство неполітичне, частноправно, индивидуализированно, активно. Показником зрілості громадянського суспільства є наявність власної структури й массовидного характеру. Основними елементами системи громадянського суспільства, що стало, виступають: персоніфіковані відносини власності, що роблять із підданої держави громадянина; суспільні об'єднання й організації громадян, створені без участі, фінансування й контролю з боку державних органів (вони будуються на принципах самоврядування, самодіяльності й добровільності, причому самоврядування - сутнісна характеристика цивільних відносин усередині подібних об'єднань ступінь, що розкриває, їх волі й альтернативності); механізми й форми суспільного й муніципального самоврядування; неангажовані державою засобу масової інформації й комунікації; соціальний договір як основний регулятор цивільного життя; розвинена частноправная сфера суспільства ("частка право" і " приватне життя"). Тканина громадянського суспільства, створюючи структури " малої політики" і " малої економіки" (існуючих без потестарноадержавного тиску), виконує роль, що оберігає "шкарлупи", де й дозріває найбільше органічно людська індивідуальність, що одержує саме тут первинні навички межиндивидуального спілкування й соціально-політичної діяльності. Крім того до структури громадянського суспільства ставляться приватні благодійні фонди й механізми соціальної адаптації (наприклад, мігрантів або інвалідів). Історичним прообразом громадянського суспільства був античний поліс, що змінився в середньовіччя вільним містомккомуною й середньовічним цехом. Нетотожність цивільного й політичного життя тієї пори носить зовнішній характер у вигляді соціального протиріччя " містоффеодал" і " містоусуверен", як конфлікту авторитарного політичного керування й муніципального самоврядування міствкомун. Це була корпоративна форма буття громадянського суспільства в історії. Але з Нового часу воно виникає й функціонує на своїй власній основі, а його структурні елементи розвиваються не латентно, а автономно; це - станово-класова форма існування громадянського суспільства, що переміняється згодом загальною формою, що поєднує кілька національних суспільств у регіональне цивільне співтовариство. Основною тенденцією, що розкриває розвиток " громадянського суспільства" в історії, виступає рух національно-замкнених громадянських суспільств, що базуються на національному ринку й національно-суверенній державі, до цивільного співтовариства декількох этнорегиональных суспільств, близьких між собою за рівнем і ступеня розвитку (приклад: Європейське Співтовариство, де цивільні інтеграційні процеси значно випереджають політичні).



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абсолютизм
Абсентеїзм (лат.absentis — відсутній)
Авантюризм політичний (фр. аvanture - пригода, ризик)
Автаркія політична ( від греч.autarkia – самозадоволення)
Автократія (греч.autokrateia - самовладдя, самодержавство)
Автономія (греч. autonomia – самоврядування, незалежність)
Авторитаризм
Агресія ( від лат. аgressio – напад)
Активність політична
Альтернативи розвитку
Анексія ( від лат. аnnexio – приєднання)
Апарат державний (лат. apparatus – устаткування)
Аттитюд
Аристократія ( від греч. aristos – кращий і kratos -влада)
Баланс політичних сил
Безпека державна (національна)
Безпека міжнародна
Безопсность регіональна
Біхевіоризм
Боротьба політична
Боротьба політична
Бюрократизм
Бюрократія
Вето
Взаємної безпеки
Влада
Влада політична
Влада (форми влади в кратологии)
Влада епохи постмодерна
Зовнішня політика
Внутрішня політика
Військова політика
Війна цивільна
Війна й збройний конфлікт
Волюнтаризм
Геноцид
Геополітика
глава держави
глава уряду
Глобальні проблеми
Держава
Держава добробуту
Держава загального благоденства
Держава національна
Держава поліцейська
Держава правова
Цивільна культура
Цивільний процес
громадянське суспільство
Цивільна згода
Цивільна співучасть (участь)
Громадянство
Рух політичний
Демократія
Деспотизм
Діагностика політична
Діалог політичний
Демократичний соціалізм
Євразійство
Європарламент
Природно-правова школа
Законодавча влада
Ідеал політичний
Ідеологія
виборча система
Імперія
Імпічмент
Інститут політичний
Інтеграція політична
Інтелігенція в політику
Інтереси в політику
Інформаційне суспільство
Ісламізм у політику
Виконавча влада
Історичного песимізму
Класи
Комунізм
Комуністичні партії
Компроміс у політику


Сторінки: 1 2 3 4

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic