Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Словарь з політології


Держава - найважливіший інститут політичної системи суспільства, спосіб соціального буття людину в умовах панування політичного відчуження. В історії політичної думки виділяються наступні концепції походження й сутності держави: 1. «Силова» (Д.Юм, Л. Гумплович і ін.), коли держава виникає в результаті внутрішньої узурпації (внутрішньої або зовнішньої) політичної влади. 2. Договірна (Т.Гоббс, Д.Локк і ін.) - держава є слідством висновку між індивідами суспільного договору з метою збереження безпеки життя й власності й походить із «природнього стану». 3. Марксистско-руссоистская («економічна»). До виникнення держави приво дят об'єктивні зміни в господарсько-економічній жизнедеятеяльности індивідів. При цьому марксизм констатує класову сутність виникаючого держави як інституту гноблення й захисту інтересів панівного класу перед іншими. 4. «Патріархальна» (Р.Филмер). Згідно із цією концепцією держава виникає в результаті есттественного розростання родин, причому влада правителя може бути уподібнена влади батька в родині. 5. Органічна (Є.Бэрк). Держава представляється «організмом» (у противопо хибність ліберальному «механіцизму»), заснованому на традиційних суспільних установленнях. 6. Теологічна (Августин Блаженний, Фома Аквінський). Держава є від ражением «небесних порядків», причому державний суверен – «помазаник божий». Рішення питання про походження держави дозволяє визначити й перспективи його еволюції: або поступове звуження функціонального поля державності на користь інститутів громадянського суспільства (марксизм, лібералізм), або збереження держави як розумно-традиційної форми організації керування й буття людину (консерватизм). Антична думка не знала сутнісного поділу суспільного й державного життя, бачачи в останній лише спосіб рішення « спільних справ» усіх громадян. Середньовіччя обмежувалося констатацією божественної сутності держави як відбиття «небесного порядку речей». Розрізнення властиво державно-політичної сфери починається з Нового часу, з фактичної емансипації політичної й правовий систем суспільства. Виникле в Новий час держава знайшла своє власне втримування (суверенна влада, раціональність адміністрації, релігійний нейтралітет, єдність території, постійна армія, державна власність, єдині правова й судова системи). Відповідні словесні вираження в європейських мовах і виникають (по К.Скиннеру) приблизно з ХYII в.: status, staat, state, estado, etat і ін., а фрагментарно й не занадто чітко ( у тому числі й у якості синоніма « громадянського суспільства») уживалися на століттятпівтора раніше. Держава завжди виражає загальність інтересів людського роду на відміну від індивідуалізованої сфери громадянського суспільства, чиєю функцією по керуванню воно і є. Власне кажучи, держава виділяється із суспільного цілого на тому щаблі свого розвитку, коли його елементи одержують автономний розвиток(право, власність, торгівля), а відчуження потестарной функції від людини (власності - від виробника) мають найвище значення. Тут суспільна природа людини, поки далека йому, відчужена й представлена в утворах держави, права, ідеології та ін. Народжується об'єктивна ілюзія не відбиття, а панування політичної держави над суспільством. Самостійне значення одержує не саму державу, а державний апарат, бюрократія, що володіє в ньому абсолютною політичною й економічною владою. Вектор суспільного прогресу відтепер перебуває в суперечливому розвитку державної й цивільної сфер, що розходяться влоть до відкритого конфлікту (у періоди революцій). В ідеології подібне положення знаходить своє вираження побудовах этатизма ( від Т.Гоббса), а практика дозволу - у практиці правової й тоталітарної держави. Функції держави різняться як внутрішні й зовнішні; внутрішні: захист державного ладу, запобігання й дозволу соціальних конфліктів, регулювання суспільних відносин, вироблення й підтримка загальної для країни політики в економічній, соціальній, духовної та ін. областях і багато ін.; зовнішні: оборони від зовнішньої агресії, захисту своїх інтересів у взаєминах і іншими г. та ін. Держави можна класифікувати по різних ознаках: по формах правління (монархічні, аристократичні, демократичні), по типах політичного режиму (тоталітарні, авторитарні, демократичні), з т.з.устройства (унітарні, федеративні, конфедеративні, імперські) і ін. У структурі держави виділяються: державний апарат, уряд, глава держави, муніципальні й центральні органі влади. Для демократичної держави властива система поділу влади. Сучасна держава, що опирається на єдину судову й правову системи, узурпує у своїх руках монополію над коштами переконання й примусу, причому, що здійснюються при цьому методи й кошту різняться залежно від типу або форми держави.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абсолютизм
Абсентеїзм (лат.absentis — відсутній)
Авантюризм політичний (фр. аvanture - пригода, ризик)
Автаркія політична ( від греч.autarkia – самозадоволення)
Автократія (греч.autokrateia - самовладдя, самодержавство)
Автономія (греч. autonomia – самоврядування, незалежність)
Авторитаризм
Агресія ( від лат. аgressio – напад)
Активність політична
Альтернативи розвитку
Анексія ( від лат. аnnexio – приєднання)
Апарат державний (лат. apparatus – устаткування)
Аттитюд
Аристократія ( від греч. aristos – кращий і kratos -влада)
Баланс політичних сил
Безпека державна (національна)
Безпека міжнародна
Безопсность регіональна
Біхевіоризм
Боротьба політична
Боротьба політична
Бюрократизм
Бюрократія
Вето
Взаємної безпеки
Влада
Влада політична
Влада (форми влади в кратологии)
Влада епохи постмодерна
Зовнішня політика
Внутрішня політика
Військова політика
Війна цивільна
Війна й збройний конфлікт
Волюнтаризм
Геноцид
Геополітика
глава держави
глава уряду
Глобальні проблеми
Держава
Держава добробуту
Держава загального благоденства
Держава національна
Держава поліцейська
Держава правова
Цивільна культура
Цивільний процес
громадянське суспільство
Цивільна згода
Цивільна співучасть (участь)
Громадянство
Рух політичний
Демократія
Деспотизм
Діагностика політична
Діалог політичний
Демократичний соціалізм
Євразійство
Європарламент
Природно-правова школа
Законодавча влада
Ідеал політичний
Ідеологія
виборча система
Імперія
Імпічмент
Інститут політичний
Інтеграція політична
Інтелігенція в політику
Інтереси в політику
Інформаційне суспільство
Ісламізм у політику
Виконавча влада
Історичного песимізму
Класи
Комунізм
Комуністичні партії
Компроміс у політику


Сторінки: 1 2 3 4

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic