Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Педадогічна енциклопедія


Австралія - (Australia), Австралійський Союз, госсу на материку Австралія, о. Тасманія й дрібних проавах. Федерація 6 штатів і 2 територій. Пл. 7,7 млн. км2. Нас. 16,3 млн. чіл. (1987). Офиц. яз. — англійський. Столиця — Канберра. Перші нач. школи для переселенців з Великобританії осн. місіонерами в нач. 19 в. Порівн. школи, як правило конфесіональні (англіканські, католич. і ін.), з'явилися в 30— 400е рр. У сірий. 19 в. були створені перші ун-ти (у Сіднеї, 1850, у Мельбурні, 1853). Система гос. нач. шкіл стала складатися в 2-й підлога. 19 в. В 1860 у всіх штатах організовані комітети утвору, у веденні доырых перебували гос. школи, що одержували финанс. допомога. Закони про обязат. безкоштовнім навчанні були прийняті в шт. Вікторія в 1872, у Квинсленде в 1875, у Юж. А. в 1878, у Новому Юж. Уельсі в 1880, у Тасманії й Зап. А. в 1893. Навчання було обов'язковим для дітей у віці з 6 до 14 років у всіх штатах, крім Нового Юж. Уельсу й Тасманії. Створення федерації в 1901 і потребі у квалифициров. кадрах стимулювали розвиток усієї системи освіти. Відкрилися перші дет. сади й спец. курси по підготовці вчителів для них. Розширювалася програма нач. школи, у доурую були включені предмети эстетич. циклу. В 1905—15 у кожному штаті на базі 6елітньої (а в шт. Квинсленд — 8літньої) нач. школи створені гос. молодші середні (5 років навчання) і повні порівн. школи (6 років), доырые мали разл. програми — академічні, орієнтовані на продовження утвори в унттах, і практичні, орієнтовані на одержання техн., коммерч., домовод-' ческого, с.-х. утвору. Після молодшої порівн. школи проводився проміжний іспит, а в кін. 11-го або 12-го року навчання — випускний. За результатами випускного іспиту здійснювалося зарахування в уннт. В 400х рр. 20 в. в ун-ти (к-рые до цього часу були у всіх штатах) надходило ок. 10% випускників порівн. шкіл. Навчання у всіх школах було роздільним, здійснювалося на англ, яз., що утрудняло одержання утвору дітьми аборигенів і іммігрантів. Більшу роль у системі освіти відіграли конфесіональні школи. У результаті реформ 60— 700х рр. була реорганізована система шк. утвору: строк обязат. навчання продовжений до 15 (у шт. Тасманія до 16) років, відмінний проміжний іспит, уведене совм. навчання, змінена структура шкільної системи. Сучасна система утвору включає дошк. установи, обязат. 10нлітні общеобразоват. школи для дітей з 5 років (у Зап. Австралії з 6 років), повні порівн. школи (2 року навчання), проф. уч. закладу, вузи. Структура шк. утвору: нач. школа (6 років навчання), неповна середня ( 4 роки), повна середня (2 року) — у шт. Новий Юж. Уельс, Вікторія, Тасманія, Сівши. територія й на Території Федеральної столиці; або нач. школа (7 років навчання), неповна середня (3 року), повна середня (2 року) — у шт. Квинсленд, Юж. А., Зап. А. Є гос. і неогос. уч. закладу. Державні підкоряються мін-вам освіти штатів і повністю ними фінансуються. Недержавні ( як правило, платні) перебувають під протекцією приватних осіб, суспільств, орг-ций і релігійних общип, з доырых наиб, впливової є римсько-католицька. У середині 800х рр. 4/4 учнів усіх рівнів навчання відвідувала конфесіональні школи. Керування утвором. Федеральне МіннУ з питань зайнятості, утвору й проф. підготовки (осн. в 1987 на базі МіннВа утвору й науки, осн. в 1945) координує діяльність усіх образоват. установ у країні — від нач. школи до вузів. МіннВа утвору штатів фінансують 74,3% усіх витрат на утвір. Єдиних уч. програм для шкіл ні на федеральному рівні, ні на рівні штатів немає. Планування уч. процесу по отд. предметам базується на розробках центру шк. утвору (Curricu-lum Development Centre), доырый є частиною федерального МіннВа з питань зайнятості, утвору й проф. підготовки. В 1987/88 уч. г. на потреби утвору витрачено 7,2% держбюджету. Дошкільне виховання. Дошк. установи для дітей 3—5 років перебувають у віданні МіннВа соціального забезпечення й належать гл. обр. обществ. oprцциям і часткам особам. 70% дошк. установ становлять т.зв. центри дошк. виховання ( для дітей 4—5 років). Заняття з дітьми тривають 2—3 год від 2 до 5 днів у тиждень. Є також дет. школи й дет. класи, об'єднані з нач. школами єдиною програмою. Програми дошк. виховання осн. на принципах вільної гри, активності дітей. В 1973 був створений Федеральний австрал. комітет дошк. утвору (питання створення нових центрів дошк. утвору, рекомендації федеральному пр-ву й др.). В 1985 у дошк. установах було ок. 162 тис. дітей. Загальна освіту дають єдині школи совм. навчання ( протягом 12 років). Нач. навчання (6 років) ведеться з 6—7 років. Програма включає читання, лист, арифметику, англ, яз., зобразить, позовкв, ручна працю, музику, физич. виховання, религ. і нравств. виховання. В 1989 у нач. школах навчалося ок. 1734,5 тис. чіл. Перехід у неповну порівн. школу — без іспитів. У неуводити, увести до ладу-рых штатах протягом 1 або 2 перших років навчання в неповній порівн. школі діти освоюють єдину осн. програму. У наступні роки до неї додаються предмети на вибір. У неуводити, увести до ладу-рых штатах у школах відразу пропонуються загальна програма й предмети на вибір. У порівн. школах вивчаються англ. яз., історія, географія, математика, хімія, фізика, біологія, економіка, иностр. яз. (1 або 2), суспільствознавство, зобразить, позовкв, музика, проводяться заняття физич. культурою. У мол. класах хлопчики знайомляться з роботою з дерева, дівчинки вчаться шити. У неуводити, увести до ладу-рых штатах існують специализиров. школи для особливо обдарованих дітей. У кін. 10-го року навчання уч-ся складають іспити на одержання шк. атестата, що дозволяє працювати або продовжувати утвір у повній порівн. школі або в системі техн. і подальшого утвору (Technical and Further Education, ТАFЕ). Останні 2 класу (повна порівн. школа) не є обов'язковими. У сірий. 800х рр. із усіх уч-ся 10-го кл. залишалася в 111м кл., 1/3 закінчувала 122й клас. Атестат про закінчення повної порівн. 12н літньої школи надає право вступу у вуз. У всіх типах шкіл викладається релігія. Навчання здійснюється на англ, мові. В 1989 у порівн. школах навчалося св. 1276,9 тис. чіл. Для аборигенів і іммігрантів (дітей і дорослих) є спец. шк. програма навчання на 2 мовах (рідному й англійському); існують також центри вивчення англ, мови. Через низьку щільність населення в А. є однокомплектні школи, гл. обр. початкові (у середньому з 4 гос. шкіл 1—2 — однокомплектні), і укрупнені, т.зв. консолідовані, у сел. районних центрах (у доырых здійснюється навчання по курсах нач. і неповної порівн. школи). Розвинена система заочного навчання (з 1914), у нач. 800х рр. у кожному штаті були заочні нач. і порівн. школи. Організовані навчання по радіо й шк. радіопередачі. З 1958 у шк. навчанні використовується телебачення. Працюють учителя, що відвідують учнів за місцем проживання. В 1989 загальне кіллу шкіл склало св. 10 тис., з них ок. 7,6 тис. — державні (св. 5,6 тис. початкових, 1,2 тис. середніх, інші змішані й спеціальні), ок. 2,5 тис. — приватні школи (св. 1,5 тис. початкових, св. 400 середніх, інші змішані й спеціальні). Професійна підготовка квалифициров. робітників і фахівців порівн. ланки здійснюється в разл. уч. закладах (гос. і негос.) систем техн. і подальшого утвору. Це коледжі, школи, центри, курси і т.д., доырые протягом 2—3 років (з відривом і без відриву від виробництва) дають підготовку по разл. спеціальностям. В 1989 у цій системі навчалося св. 937 тис. чіл. Вища освіта. Система высш. утвору А. (1987) складалася з 89 вузів, у т.ч. 19 унттов, 46 коледжів підвищеного рівня (Colleges of advanced education); 16 коледжів техн. і подальшого утвору, що мають фтти, що готовлять фахівців з высш. утвором, і ін. вузи (у т.ч. 3 часток пед. коледжу, нац. ин-т драматич. позовква, коледжі: морехідний, керування). Навчання в гос. вузах було безкоштовним (з 1973), існувала система дотацій. У вузи надходить 41,2% молоді, що закінчила повну порівн. школу. В 1987 у вузах навчалося св. 393,7 тис. студентів, у т.ч. ок. 2 тис. аборигенів. Коледжі підвищеного рівня (перший був відкритий у Сіднеї в 1833 як школа пром. позовква) дають высш. утвір, орієнтоване більше на практич. підготовку фахівців. Неуводити, увести до ладу-Рые коледжі мають аспірантуру для одержання вченого ступеня. У більшості коледжів навчання сполучається із практикою, неуводити, увести до ладу-рые мають «змішані курси», під час навчання на доырых половина уч. часу приділяється на заняття, решта час — на роботу у відповідних установах. Строк навчання 2— 4 роки; по закінченню видається диплом мол. ступені. Строки навчання в ун-ті: 3— 4 роки ( для одержання ступеня бакалавра), 5—6 років (ступені магістра) і далі 3—5 років (ступені доктори). З 1988 реалізується урядів, програма вдосконалювання высш. школи: узятий курс на усунення відмінностей між унатами й коледжами підвищеного рівня, скасування гос. дотацій, укрупнення вузів, а також на часткове скасування безкоштовного навчання у вузах. Найбільші ун-ти (1988): у Сіднеї (10 фотов, св. 18,4 тис. студентів), Мельбурні (12 фотов, ок. 15,9 тис.), Аделаїді (11 фотов, св. 9,3 тис.), Тасманії (осн. в 1890; 10 фотов, св. 5,3 тис.), Квинсленде (1910; 13 фотов, св. 18,1 тис.). Утвір дорослих здійснюють курси й центри в системі техн. і подальшого утвору, доырые доповнюють раніше отримані знання на разл. рівнях або дають проф. підготовку без відриву або з відривом від про-из-ва. Є також спец. фтти при ун-тах і коледжах підвищеного рівня у формах вечірнього й заочного навчання. Педагогічна освіта. Вихователів дет. садів і вчителів нач. навчання готовлять пед. коледжі протягом 2—3 років після неповної порівн. школи. Высш. пед. утвір дають коледжі підвищеного рівня й ун-ти (3— 4 роки навчання й одне-дворічна пед. практика). В 1987 у вищі пед. уч. закладах займалося 72,1 тис. студентів. Конфесіональні школи комплектують штат учителів в основному зі членів религ. громади. Педагогічна думка й педагогічні наукові установи. У створенні гос. системи утвору в А. ( 2-я підлога. 1ЕВ.) брали участь педагоги й суспільств, діячі Г. Кармишел, Г. Паренню й В. Уилкинс. Їхні спадкоємці П. Борд, Ф. Тейт і ін., прагнучи уніфікувати й модернізувати школу, змінили систему підготовки учителів ( до того часу існувала гл. обр. у формі учнівства). В 1-й підлога. 20 в. розвиток проф.-тех. навчання з обліком экон. особливостей А. пов'язане з іменами Дж. Смита, Д. Росс, К. Каннигема, А. Маки й ін. У сірий. 20 в. в австрал. школі почали набувати популярності т.зв. активні методи навчання, що займають видне місце й в офиц. рекомендаціях. На реформування шк. системи великий вплив виявили висновки спец. комісій 60— 800х рр., на чолі доырых стояли відомі австрал. педагоги X. Виндхем, У. Коннелл, П. Кармел. Провідне н.-і, пед. установа А. — Австрал. рада пед. досліджень, осн. в 1930, випускає журн. «Australian Education Review» («Огляд австрал. утвору»). У кожному штаті створений ин-т пед. досліджень. В 1970 осн. Австрал. дорадчий до-т по дослідженню й розвитку утвору. Наиб, великі пед. журнали: «Australian Journal of Education» («Австрал. журнал утвору»), «Education News» («Новини утвору»), «Australian Journal of Higher Education» («Австрал. журнал высш. утвору»). В 1955 у г. Армидейл (шт. Новий Юж. Уельс) був відкритий перший в А. пед. музей. Літ.: Малаховский К. В., Історія Австрал. Союзу, М., 1971; його ж, Будень п'ятого континенту, М., 1975; До аатунская З. Ф.. Система утвору в Австралії, М., 1976: Pioneers of Australian education, Sydney, 1969; Maclain A. G., Australian education, Sydney, 1974; The rene-wal of Australian schools, Hawthorn, 19782; Australian students and their schooling, Canberra, 1979; Primary and secondary schools in Australia, Canberra. 19841 *; A history of education in Australia. 1960—1985, Melbourne. 1986. А. С. Туликова.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абай кунанбаев
Абакумов
Абасзаде
Абовян
Абстракція
Абульханова
Абульханова
Аверинцев
Австралія
Австрія
Автоматизована навчальна система
Автоматизм
Автономія
Авторитаризм
Авторитарне виховання
Авторитет
Авторська школа
Агаян
Агинский бурятський автономний округ
Агресивна поведінка
Агропединституты
Агуайо
Адаптація
Аджарія
Адлер
Адигея
Азбукин
Азбуковники
Азербайджан
Айзенк
Аини
Академічна гімназія
Академічний університет
Академія комуністичного виховання
Академія педагогічних наук ссср
Акредитація
Аксарина
Акселерація
Активність
Активність особистості
Аламдарян
Албанія
Алгоритмізація
Алексій ii
Ален
Алжир
Алкоголізм
Алкуин
Алтынсарин
Алчевская
альмедингенддумим,
Альт
Альтернативні школи
Амерлинг
Амонашвили
Аморальність
Аналіз
Аналіз
Ананія ширакаци
Ананьев
ahаtomoгфізіологічні особливості дітей
Анвайлер
Ангола
Андрагогика
Андрєєв
Андрєєва
Андронов
Аникст
Аномальні діти
Анопов
Антипатія
Антипедагогіка,
Античність
апацаиааере
Апперцепція
Апраксина
Априлов
Аргентина


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic