Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Педадогічна енциклопедія


Аргентина - (Argentina), Аргентинська Республіка, госсв у Юж. Америці. Пл. 2,8 млн. км2. Нас. 32 млн. чіл. (1988). Офиц. мова — іспанський. Столиця — Буенос-Айрес. Перші початкові, т.зв. божі, школи на території А. з'явилися при монастирях на початку іспанської колонізації в середині 16 в. Більшу роль в організації перших шкіл зіграв орден єзуїтів. В 17 в. єзуїтами були відкриті «школи для індіанців» з метою обігу місцевих жителів у католич. віру. Поступово були створені й світські, т.зв. королівські, школи, де крім іспанської мови й закону божого викладалися арифметика, історія й ін. Початок розвитку вищої освіти в А. було покладено відкриттям в 1610 першого «старшого» коледжу в Кордове, що одержав в 1613 статус ун-та. У колон, епоху з'явилися й перші підготує, школи для тих, хто готувався до вступу у вузи Європи або в уннт Кордовы. В останній чверті 17 в. були відкриті общеобразоват. Королівський коледж СанрКарлос, Морехідне уч-ще й ряд інших порівн. спец. уч. закладів. Формування совр. системи утвору в А. було тісно пов'язане з боротьбою за незалежність і створенням централірзов. аргентинського гос-ва в 1810—21. Важливою основою для становлення разл. ланок системи утвору в країні стали реформи 200х рр. 19 в., що проводилися з ініціативи видного суспільств, діяча А. Б. Ривадавии. В 1821 у складі 4 фотов — точних наук, мед., юридичного й фтта богослов'я — був заснований уннт Буенос-Айреса. Тим самим був покладений початок гос. вищій освіті. Розширилася мережа нач. шкіл, навчання в доырых було світським. Віяло. 19 в. важливе значення для розвитку системи утвору мало прийняття в 1853 Конституції А., що містила ряд положжэний про навчання, зокрема про посилення ролі госсва в шк. справі. Помітним підйомом відзначений розвиток утвору в А. у період з 1855 по 1885, чому сприяла активна просвітницька й гос. діяльність таких видатних аргентинських суспільств, діячів, як Б. Митрі, Н. Авельянеда й особливо Д. Ф. Сармьенто. Гос. асигнування на потреби утвору в період його президентства (1868—74) були значно збільшені, установлена обязат. частка витрат на нього з гос. бюджету, керування школами покладене на Гос. рада, відкриті сотні нач. безкоштовних світських шкіл. У кожній провінції з'явилися гос. общеобразоват. коледжі, а з 1870 — пед. (нормальні) школи для підготовки вчителів. В 1884 був прийнятий Загальний закон про утвір, що проголосив навчання в нач. школі дітей 6—12 років обов'язковим, безкоштовним і світським по змісту. Хоча формально він поширювався на школи столиишого (федерального) округу й частина нац. шкіл за його межами, влади провінцій також сприйняли осн. його положення. Був уведений гос. контроль над системою утвору, включаючи й частки школи, доырый охоплював уч. програми, атестацію учнів; були сформовані шк. округу, у роботі доырых брали участь представники громадськості. Закон 1884 поклав початок системі підготовки пед. кадрів, в 1886 у пед. школі м. Парана почали працювати постійні курси для майбутніх учителів порівн. шкіл. Протягом 18—19 вв., однак, зберігався дуалізм утвору: існували школи для бідних і школи для багатих, велика була різниця між міськими й сільськими школами, між школами для основної (іспанської й метисної) частини населення й нащадками аргент. індіанців (хоча й досить нечисленних). В 1863 з ініціативи президента Митрі був заснований Нац. коледж, у доором викладання предметів було орієнтовано на вимоги університету. У становленні высш. утвору більшу роль зіграв спадкоємець Сармьенто на президентському пості Н. Авельянеда, що проробив виходить, роботу по підготовці закону 1885, відповідно до доырим федеральне в зобов'язувалося фінансувати нац. втти, їм надавалася часткова автономія: керівництво ун-та призначалося главою пр-ва, але за рекомендацією высш. ради ун-та. Тільки нац. (гос.) ун-ти мали право привласнювати проф. звання й ступеня. Закон 1905 поширив гос. субсидування на всі види шкіл — федеральні, провінційні, муніципальні; для створення більш широкої мережі нач. шкіл у провінціях і керівництва ними був заснований Нац. рада по утвору. На рубежі 19 і 20 вв. в А. швидко розширювалася система высш. утвору: в 1894 відкритий Нац. уннт Ла-Плати, в 1891 — Нац. коммерч. школа, в 1897 — Нац. пром. школа (, що згодом одержала ім'я свого першого директора Отто Краузе). В 1904 початків роботу Нац. ин-т по підготовці вчителів порівн. шкіл. В 1919—21 у результаті широкого декмокр. руху за університетську реформу в А. була проведена перша в Лат. Америці реформа высш. школи. Аргентинські нац. ун-ти одержали автономію, до керування ними були допущені представники студентства, соціальний склад до-poro значно поповнився за рахунок вихідців із середніх шарів. До викладання одержала доступ прогресивна професура. Розвиток усіх щаблів системи утвору в А. у послевоен. роки було складним, що визначалося змінами зоциальнооэкон. і политич. обстановки в країні. Після переворотів 30— 400х рр. були фактично нейтралізовані мн. положення Загального закону 1884. Неоднозначним відносно утвору було правління Перона (1946—55), що й перемінили його воен. ін— в 50— 600х рр. Позитивно те, що створення дошк. установ і шкіл разл. рівня стало розглядатися як важлива гос. завдання, рішення доорій передбачалося нац. планами социально-экон. розвитку. Тільки в період з 1946 по 1955 відкрилося 2 тис. гос. нач., 70 порівн. общеобразоват. шкіл, св. 360 торговельних і пром. уччщ. У кін. 500х — нач. 600х рр. частки уч. закладу, покликані доповнювати систему гос. шкіл, сталі одержувати фінансову підтримку пр-ва, їм надавалися рівні з гос. уч. закладами права выда- 46 вать сертифікати (дипломи), а вузам — привласнювати вчені звання. Сучасна система утвору, згідно з діючим законом про утвір 1976, включає установи дошк. виховання для дітей 3—5 років, обязат. школу ( для дітей 6—12 років), середні загальні й проф.-тех. уч. закладу, вузи. Загальне керівництво утвором здійснює МиииУ культури й освіти, що має для потреб утвору два секретаріати: з питань нач. і з питань порівн. і вищої освіти. Непосредств. контроль над нач. навчанням мають влади провінцій і муніципалітетів. Функціонування системи загального порівн. і проф.-тех. навчання координує федеральне пр-у за допомогою Нац. ради по техн. утвору й Нац. керування загального порівн. і высш. утвору, а також Нац. служби приватного утвору. Активна участь (з 700х рр.) у розробці політики в області порівн. спец. утвору ухвалюють міннва сільського х-ва, транспорту й ін., в області высш. утвору — Нац. рада по науці й технології. Діяльність часток порівн. і высш. уч. закладів інспектується гос. відомствами й частково фінансується з гос. бюджету. Загальні витрати на утвір в 1989/90 уч. г. склали 1,9% ВНП. Неграмотність серед населення старше 15 років — 6%. Охоплення нач. утвором вікової групи 6—12 років — 99,9%, вікової групи 12—17 років — 77%, групи студенч. віку 18—23 року — 43%. Дошкільне виховання. Дошк. установи, як правило, існують при нач. школах; в 1989/90 уч. г. їх відвідувало 720 тис. дітей, працювало 40 тис. вихователів. По спец. програмі здійснюється підготовка дітей до вступу в нач. школу. Обов'язкова школа — 7ялітня. Уч. програма нач. школи включає: исп. мову, математику, природознавство, суспільствознавство, домоведення, заняття по праці, эстетич. і физич. виховання. В 1— 3-м кл. осн. упор робиться на вивчення мови й основ математики, в 4— 7-м — на вивчення суспільств, і естеств.-науч. дисциплін. Після успішного закінчення нач. школи видається сертифікат, що дає право на продовження навчання на слід, рівні. В 1989/90 уч. г. у нач. школі навчалося 4,9 млн. уч-ся, працювало 252 тис. викладачів; тільки */з із числа, що зробили закінчують повний курс навчання. Середня школа — 5— 7ялітня із двома циклами: 3ырічним базовим (8—10 кл.) і 2— 4ырічним загальноосвітнім або спеціальним залежно від типу порівн. уч. закладу. Є два осн. типу: 5илітні общеобразоват. бачильерато (bachillerato comun) готовлять учнів для вступу на гуманітарні, мед. і пед. факультети унттов і 6— 7илітні специализиров. бачильерато (bachillerato especializado) — коммерч., торговельні, пром. — готовлять учнів для проф. діяльності або продовження навчання в галузевих вузах. Випускникам общеобразоват. шкіл при здачі доповнить, іспитів привласнюється ступінь бакалавра, а спеціалізованих- фахівця порівн. кваліфікації. Уч. план останніх крім загальних для всіх порівн. уч. закладів предметів (исп. яз., літтры, математики, суспільств, і естеств.-науч. дисциплін) включає виробництв, практику й оволодіння необхідними для даної професії спец. знаннями. Ок. 1/2 общеобразоват. і спец. баачильерато — частки. Ядро аргент. порівн. школи становлять уч. закладу проф.-тех. профілю, у доырых навчається св. 2/3 усіх учнів другого щабля. Більшість із них орієнтуються на роботу у відповідних галузях, але чимало й таких, хто має намір продовжувати навчання у вузі. Повний курс навчання в проф.-тех. уч-ще — 6-літній, однак після 4 років уч-ся може одержувати відповідний сертифікат і піти працювати підсобним працівником. Диплом про закінчення уч-ща видається лише після 6 років навчання й еквівалентний атестату общеобразоват. або спеціалізованого ба-чильерато. У вечірні пром. школах курс навчання 8илітній. 90% проф.-тех. уччщ — державні, уч. програми для них ( по 12 спеціальностях) розробляються Нац. радою по техн. утвору. Робота проф.-тех. уччщ частково субсидіюється підприємцями, а неуводити, увести до ладу-рые великі фірми фінансують і повний курс навчання своїх працівників аж до навчання в техн. вузі. В 1989/90 уч. г. у порівн. школах навчалося 1,98 млн. уч-ся, працювало 262 тис. викладачів. Заходу щодо ліквідації неграмотності серед дорослого населення (, що активно здійснювалися із сірий. 600х рр. під керівництвом спеціально створеного Керування) припинені, а відповідні програми включені в роботу центрів проф. підготовки для дорослих. Такі курси або працюють у звичайних школах у вечірній час, або спеціально створюються на підприємствах за узгодженням із профспілками; є чимало приватних центрів проф. підготовки дорослих. Із загального числа дорослих учнів 25% займалося у вечірніх школах, інші — в ін. типах уч. закладів неформального навчання. Вища освіту дають в основному ун-ти, а також ін^-ти й высш. коледжі. В 1989/90 уч. г. у вузах було 902,9 тис. студентів і ок. 70 тис. викладачів. Набір абітурієнтів на багато фтти гос. вузів здійснюється по конкурсу атестатів без вступить, іспитів. У приватних вузах вступить, іспити (усні й письмові) обов'язкові. Невелика частина встигаючих студентів забезпечується гос. або частками благотворит, стипендіями. Уч. програма вузів розраховано на 4—5 років на пед. фтті, 5—6 років — на інженерних, 6—7 років — на медичному. Повний курс навчання вчасно закінчують не більш */г студентів. Число факультетів унттов варіюється від 10 до 1—2 (в основному в приватних вузах). Близько пол. приватних вузів контролюються католич. церквою. Неуводити, увести до ладу-Рые з аргент. вузів мають неск. кампусов у разл. містах (напр., Нац. технологич. уннт, осн. як Робітник уннт, має філії в 11 містах). Мн. студенти сполучають навчання й роботу; строк їх проф. становлення збільшується. Учений ступінь доктора можна придбати при не менш чому 5елітній підготовці (включаючи послевузовскую). Найбільші вузи (1989/90 уч. г.): уннт Буенос-Айреса (осн. в 1821, 11 фотов, 250 тис. студентів, при університеті є Высш. торг, школа «Карлос Пельегрини», Нац. коледж Буенос-Айреса, Ин-т бібліотекознавства, Мед. н.-і, центр); Нац. уннт Кордовы (1613, 9 фотов, 70 тис. студентів, 2 высш. школи); Науч. технологич. уннт у Буенос-Айресі (1959, 61,3 тис. студентів); УннТ г. Морон (1960, 7 фотов і 3 НДІ, 12,5 тис. студентів). Провідні інститути: Технологічний ин-т Буенос-Айреса й Высш. технич. ин-т Отто Краузе. При ряді провідних вузів існують літні й зимові короткострокові курси по перепідготовці й підвищенню кваліфікації фахівців. Пед. кадри для дошк. установ і нач. шкіл готовлять пед. бачильерато (строк навчання 5 років), уч. план доырых крім общеобразоват. дисциплін включає пед., психол. і ін. предмети. Учителів для порівн. уч. закладів готовлять пед. фтти ун-тов і пед. ін^-ти ( як, наприклад, Вищий ин-т підготовки викладачів для порівн. шкіл, 4—5 років). Роботу вищих пед. ин-тов і установ по підготовці викладацького складу вузів направляє МіннУ культури й утвору А. Науково-дослідну роботу в області педагогіки ведуть: Нац. центр пед. документації й інформації (Centro nacional de documentaciцn e informaciцn educativa), видає «Библиографич. бюлетень» («Boletin bibliografico») і «Бюлетень діяльності» («Boletin de aeci-цn»); Нац. центр пед. досліджень (Centro nacionalle de investi gaciones educativas), що видає отд. праці по даній темі, а також близько десяти сперциализиров. центрів по вивченню проблем утвору на загальнонаціональному й місцевому рівнях. Є н.-і, пед. центри при неуводити, увести до ладу-рых часток орг-циях і унттах (напр., при Universidad del Salvador у Буенос-Айресі). Літ.: Бєляєв В. П., Панцира. Америка: нар. освіта й проблеми социально-экон. розвитку, М., 1971; Культура Аргентини, М., 1977; Benjamin H. R. W., Higher educatiцn in the American Republics, N. Y. — [a. o.], 1965; Per a z z o S. J. de, K u з N., J o v e M. T. H. d e, Historia de la educaciцn в politica educational Argentina, B. Aires, 1979;Prietp Figueroa L. B., El estado в la educaciцn en America Latina, Caracas, 19803. Є. Г. Ермольева, В. В. Щербаков.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абай кунанбаев
Абакумов
Абасзаде
Абовян
Абстракція
Абульханова
Абульханова
Аверинцев
Австралія
Австрія
Автоматизована навчальна система
Автоматизм
Автономія
Авторитаризм
Авторитарне виховання
Авторитет
Авторська школа
Агаян
Агинский бурятський автономний округ
Агресивна поведінка
Агропединституты
Агуайо
Адаптація
Аджарія
Адлер
Адигея
Азбукин
Азбуковники
Азербайджан
Айзенк
Аини
Академічна гімназія
Академічний університет
Академія комуністичного виховання
Академія педагогічних наук ссср
Акредитація
Аксарина
Акселерація
Активність
Активність особистості
Аламдарян
Албанія
Алгоритмізація
Алексій ii
Ален
Алжир
Алкоголізм
Алкуин
Алтынсарин
Алчевская
альмедингенддумим,
Альт
Альтернативні школи
Амерлинг
Амонашвили
Аморальність
Аналіз
Аналіз
Ананія ширакаци
Ананьев
ahаtomoгфізіологічні особливості дітей
Анвайлер
Ангола
Андрагогика
Андрєєв
Андрєєва
Андронов
Аникст
Аномальні діти
Анопов
Антипатія
Антипедагогіка,
Античність
апацаиааере
Апперцепція
Апраксина
Априлов
Аргентина


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic