Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Педадогічна енциклопедія


Азербайджан - Азербайджанська Республіка, госсв у Закавказзя. У складі А. — Нахічеванська Авт. Республіка. З 1923 до складу А. входила Нагірно-Карабаська авт. обл. У нояб. 1991 ВР республіки ухвалив рішення щодо ліквідації статусу ИКАО. Пл. 86,6 тис. кмг. Нас. 7038 тис. чіл. (1989). Столиця — Баку. В 1989 на 1000 чел. у віці від 15 років і більше доводилося 878 чел. з высш. і середнім (повним і неповним) утвором (в 1979 — 770 чіл.). У нар. хвве республіки в 1989 зайнято 608 тис. фахівців, у т.ч. св. 320 тис. з вищим і св. 287 тис. з порівн. фаховою освітою. Дошкільні установи. До 1920 було 5 часток дет. садів (усе в Баку). Після встановлення рад. влади дошк. установи відкривалися в містах і сел. місцевості: в 1920—21 було відкрито 76 гос. дошк. установ. Розвиток системи дошк. виховання в 1940- 1980 презентовано в табл. В 1989 працювало 2088 постійних дошк. установ з 182,6 тис. дітей (у т.ч. 172 дет. ясел-садів з 4,8 тис. вихованців); в 1988 почали функціонувати дет. дошк. установи вдома (св. 10 тис. вихованців). Забезпеченість дітей відповідного віку дошк. установами склала 20%. Св. 63% установ вели воспитат. роботу на азерб. і ін. мовах народів Закавказзя, св. 17% — на російському. Є дет. сади з інтернаціональними по складу групами. У дошк. установах зайнято 14 тис. пед. працівників, у т.ч. 22% з вищою освітою. Вихователів дошкільних установ готовлять: порівн. кваліфікації — Бакинське дошк. уч-ще, высш. кваліфікації — Азерб. пед. ин-т (Баку). Загальноосвітня шкокл а. Відомості про перші школи ставляться до 5 в. У них навчалися діти знаті й духівництва. Після араб, завоювання (7 в.) з метою поширення ісламу при мечетях відкривалися мектебы. З 11 в. у мектебах було введене викладання перс, мови. В 10—11 вв. при нер доррых великих мечетях (Тебріз, Нахічевань, Барда, Гянджа, Шемаха) виникли медресе. Ці уч. закладу зіграли істотну роль у поширенні грамотності; у них отримали освіту відомі поети й мислителі: Абу-Ль-Червона Гянджеви, Мехсети Гянджеви, ХааГани Ширвани, Низами Гянджеви, На-сирэддин Туєю, Насими, Физули, Вагиф і ін. В 14 в. у Тебрізі був відкритий «Будинок зцілення» — містечко з уч. і леч. установами. Мектебы й медресе надалі відкривалися окремо від мечетей. В 1647 у Тебрізі було 47 медресе й 600 мектебов, у Шемахе — 7 медресе й 47 мектебов. У нач. 19 в. у Сівбу. Азербайджані, що ввійшов до складу Ріс. імперії, були відкриті нач. рос. школи. Перше повітове уч-ще було організовано в Шуше в 1830, потім у Шеки (1831), Баку (1832), Гяндже (1833), Шемахе й Нахічевані (1837), Кубі й Ордубаде (1856), Закаталы (1862). До 18708х рр. число цих шкіл росло вкрай повільно, чисельність азербайджанців у них була незначна. Під тиском мусульм. духівництва багато відмовлялися навчати своїх дітей у рос. школах, визначаючи їх у мектебы, число доырых в 80-е рр. 19 в. доходило до 500 (ок. 7 тис. уч-ся). Уч. закладу Азербайджану ( крім мусульманських) в 1848—60 і 1864—1917 підкорялися Кавк. уч. округу. В 1865 у Баку була відкрита реальна прогімназія (з 1874 реальне уч-ще) і жен. гімназія. В 1887 в Азербайджані з'явилося рос.-тат. нач. уч-ще (азербайджанців, як і ін. мусульман, часто називали татарами). У кін. 19ннач. 20 вв. в Азербайджані було відкрито більш 240 рос.-азерб. шкіл. На відміну від звичайних шкіл з навчанням на рос. яз., у ці уч-ща ухвалювалися тільки азербайджанці й поряд з росіянином у значит. обсязі викладався азерб. мова. У кін. 19 в. крім казенних створювалися частки й суспільств, школи, серед них і т.зв. ново-методные з викладанням рідною мовою. Рух за організацію ново-методных шкіл очолили відомі просвітителі Зардаби, Н. Везиров, М. Шахтахтлы, С. Мехмандаров, А. Ахвердиев і ін. У нач. 20 в. у зв'язку з экон. розвитком краю й потребою в освічених людях збільшилося число уч. закладів. В 1908 у Баку була відкрита нач. Александровська жен. школа. У підставі жен. шкіл видну роль зіграв меценатвдобродійник Г. 3. Тагиев. В 1914/15 уч. г. в 976 школах усіх типів (у т.ч. 15 середніх) навчалося 73,6 тис. дітей ( з них 23 тис. азербайджанців). Більшість дітей, особливо азербайджанців, залишалося поза школою. У нач. школах корінне населення становило лише 36,1% уч-ся, у порівн. школах 11% (гл. обр. діти із заможних родин). Число учнівбазербайджанок становило менш 2 тис. У нояб. 1917 у Баку була проголошена рад. влада. Уже в 1918 Бакинський Раднарком опублікував декларацію про введення загального безкоштовного навчання рідною мовою й відділенні школи від церкви; були створені Рада по нар. утвору й комісія зі складання програм і підручників. Разом з тим Бакинська рада не могла розв'язати мн. проблем нар. утвору. Азерб. демокр. республіка (травень 1918 — квітень 1920) проголосила здійснення нац. політики по нар. освіті в дусі демокр. принципів. Були відкриті общеобразосат. школи народній мові, в уч. плани включені предмети по рідний літтре, історії, географії. Після переходу влади до Рад (1920) стара школа була замінена єдиною трудовою школою з навчанням рідною мовою. Комісія «Союз працівників освіти й соціалістичної культури» увела в 1920/21 уч. г. нові програми по історії й ін. предметам для шкіл 1-й і 2-й щаблі. В 20— 300х рр. суспільств, дисципліни викладалися по різним уч. планам і програмам. У ці роки, що жили в А. талыши, лезгини, удины, аварцы, курди й ін. мали школи з навчанням рідною мовою або вивчали предмет — « Рідна мова», в 300х рр. навчання переведене на азерб. яз.; збереглися школи з навчанням на вантаж, і арм. мовах, доырые функціонували в районах, де жили в основному представники цих народів, В 1928 почалося введення обязат. загального нач. навчання. В 1928/29 уч. г. писемність переведена з арабської на лат. графич. основу. З нач. 19309х рр. у великих містах, а з 1935 повсюдно стало здійснюватися загальне 7елітнє навчання. Значно розширилася мережа порівн. уч. закладів. Виникли школи й курси дорослих (1927). В 1928/29 уч. г. в 1-й і 2-й групах нач. шкіл застосовувалася нова програма, складена Нарком-Просом республіки з урахуванням програм Гуса РСФСР. Починаючи з 1931 значно підсилилося використання уч. планів і програм Наркомпроса РСФСР. З 1936, за винятком азерб. яз. і літтры, викладання осн. предметів проводилося по програмах РСФСР. Регіональний^-регіональні-національно-регіональні особливості не одержували винного відбиття в шк. планах і програмах. Довгий час історія Азербайджану не включалася в уч. плани як отд. предмет. Масова неграмотність бьиа ліквідована в 2-й підлога. 300х рр.; в 1939 грамотність населення досяглася 82,8%. Розвитку загальної освіти перешкодили помилки, допущені під час культу особистості, у т.ч. у дотриманні рівноправності в шк. навчанні представників різних національностей. Не був виправданий поспішний переклад азерб. писемності на рос. графікові, що ускладнило уч. процес. Народ був штучно відірваний від можливості вивчення нац. культурно-ист, спадщини. Велика втрата була нанесена нар. утвору в результаті необґрунтованих репресій. Під час Вів. Отеч. війни мережа шкіл трохи скоротилася, але в послевоен. роки була повністю відновлена. В 1951 в Азербайджані завершився перехід до загального 7млітньому навчанню, до нач. 19609х рр. — до 8млітньому. У сірий. 19709х рр. було введено загальне порівн. утвір. Динаміку розвитку шк. мережі в 1940—80 див. у табл. В 1988/89 уч. г. в Азербайджані працювало 4,4 тис. денних общеобразоват. шкіл (1,3 млн. уч-ся). Св. 79% школярів навчається на азерб. мові; св. 18% — на російському. Св. 34% випускників порівн. шкіл продовжують утвір на денні від розподілах разл. уч. закладів. В 84 вечірніх і заочних школах вчилося 25,9 тис. чіл. Є 17 шкіл для дітей з недоліками розумового й физич. розвитку (4,5 тис. уч-ся), 5 дет. будинків (450 чіл.), спеціальні школа й ПТУ для підлітків, що бідують в особливих умовах виховання (ок. 90 чіл.). У школах Азербайджану в 1989 бьио зайнято 129,6 тис. учителів, у т.ч. 80% з высш. утвором. В 1989 у республіці працювало 2613 внешк. установ, у т.ч. св. 90 Палаців і Будинків школярів (73,5 тис. школярів), 64 станції юних техніків (39,7 тис.), 62 станції юних натуралістів (36,2 тис.), 6 станцій юних туристів (4,7 тис.), 8 дитячих парків (2,1 тис.), 264 ДЮСШ (більш 185 тис.), 169 дитячих муз., худож., хореографічних шкіл і ін. З 1988/89 уч. г. історія Азербайджану включена в уч. план шкіл. Ведеться розробка нового підручника по історії рідного краю. Школи з навчанням на рос. мові діють у всіх районах республіки. З 1989 прийняте неск. гос. актів, що зміцнили суверенітет Азербайджану в сфері культури (у т.ч. у функціонуванні азерб. яз. як гос. мови республіки), доырые відкрили широкі можливості для змін у системі утвору. Однак перебудова в області шк. утвору йде з більшими труднощами, не вистачає шк. будинків, слабка їх техн. забезпеченість. Професійно — технічний утвір. Перші ремесл. уч-ща виникли в 19 в. вгг. Ше-Ки (1843), Закаталы (1882), Гянджа (1884), Баку (1887) і ін. ДО 1914 в 10 ремесл. учщщах навчалося 2,4 тис. чіл. Після встановлення рад. влади у зв'язку з розвитком проммсти зросла потреба у квалифициров. робітників. З ініціативи Н. Нариманова почалося створення цілісної системи проф.-тех. утвору. В 20— 300х рр. функціонували школи ФЗУ, з кін. 300х рр. уч-ща й школи ФЗО. ДО 1940 їх було 32 (5 тис. уч-ся). В 1940 була створена система гос. трудових резервів. У роки Вів. Отеч. війни її уч-ща підготували більш 43 тис. квалифициров. робітників. В 1959 Трудові резерви перетворені в Гос. систему проф.-тех. утвору. В 1966 минулому засновані ТУ для підготовки квалифициров. робітників із числа випускників порівн. шкіл. В 1969 сталі відкриватися середні ПТУ. Динаміку розвитку системи проф.-тех. утвору в 1940—80 див. у табл. В 1988/89 уч. г. в 180 проф.-тех. закладах навчалося 88,2 тис. уч-ся, працювало 4,4 тис. викладачів, у т.ч. 4085 з высш. утвором (93,9%), 5,4 тис. майстрів виробництв, навчання. Навчання велося більш ніж по 270 масових робочих професіях. Передовий досвід організації уч.-воспитат. процесу в ПТУ пропагує ежемес. бюлетень «Молодий робітник» (изд. в 1959). Середня спеціальна освіта. До 1917 в Азербайджані було 2 порівн. спец. уч. закладу з 0,5 тис. уч-ся: ср. техн. уч-ще (осн. в 1905) і порівн. морехідне уч-ще (нач. 20 в.), обоє в Баку. Після встановлення рад. влади порівн. спец. утвір став розвиватися з урахуванням потреб нар. х-ва. В 1920/21 уч. г. було відкрито 8 порівн. спец. уч. закладів (5 тис. уч-ся). До нач. 300х рр. вони були підлеглі Наркомпросу, а потім передані відповідним наркоматам. Динаміку розвитку мережі порівн. спец. уч. закладів в 1940—80 див. у табл. В 1988/89 уч. г. в 78 порівн. спец. уч. закладах навчалася 61 тис. уч-ся. Св. 85% з них — азербайджанці. Велася підготовка по 196 спеціальностях. У порівн. спец. уч. закладах зайняте св. 5 тис. викладачів, у т.ч. ок. 90% -з высш. утвором. Вища освіта. Початок высш. утвору було покладеною основою (1919) Бакинського ун-та в Азерб. демокр. республіці (з 1922 Азерб. гос. уннт, з 1990 знову Бакинський гос. уннт). В 1920 створений політехн. ин-т (з 1930 ин-т нафти й хімії). Ряд вузів, у т.ч. пед. і мед. ін^-ти, виникли в 300х рр. на базі реорганізованих фотов Азерб. ун-та. В 1934 відновив роботу уннт. Динаміку розвитку мережі вузів в 1940—80 див. у табл. В 1988/89 уч. г. в 18 вузах Азербайджану, що охоплюють до 140 факультетів з більш ніж 530 кафедрами, навчалося 105,7 тис. студентів. З них ок. 85% — азербайджанці. Підготовка ведеться по 167 спеціальностях. У вузах зайнято 8,2 тис. викладачів, з них св. 6% доктори й св. 50% -кандидати наук. 12 вузів працювало в Баку: уннт, политехн. ин-т (осн. в 1950), ин-т нафти й хімії, мед. (1930), пед. (1921), пед. ин-т рос. мови й літтры (1952), пед. ин-т иностр. мов (1973), ин-т нар. хвва (1984), инж.-строит. ин-т (1975), фізкультурний ин-т (1930), ин-т позов— в (1945), консерваторія (1921), 3 ін^-та в Кіровабаді (нині Гянджа): пед. (1938), с.-х. (1929), технологічний (1981); педагогічний у Нахічевані (1972) і філія ін^-та нафти й хімії в Сумгаите. Педагогічна освіта. В 1914 у Гяндже була відкрита вчительська семінарія (не встигнула здійснити випуск). Учителів для Азербайджану готовила преїм. Закавк. учительська семінарія (Горі). В 1921 для підготовки нац. пед. кадрів у Баку був утворений Азерб. пед. ин-т. В 1928 в А. учителів готовили 14 пед. технікумів (2,4 тис. уч-ся, у т.ч. 0,7 тис. жінок) і пед. ф-т Азерб. ун-та (0,8 тис. студентів). В 1938/39 уч. г. відкриті вчительські ін^-ти в Гяндже, Шуше, Нахічевані, Степанакерте, Шеки, Кубі, Казаху (в 19509х рр. закриті). В 1939/40 уч. г. було 6 пед. вузів і 26 пед. середніх спец. уч. закладів. В 1945/46 уч. г. учителів готовили 2 пед. ін^-та (Баку, Гянджа) і 7 учительських ин-тов. В 1989/90 уч. г. в 5 пед. ин-тах (Азерб. пед. ин-т, Азерб. пед. ин-т рос. мови й літтры, Азерб. пед. ин-т иностр. мов, Гянджинский, Нахічеванський пед. ін^-ти) навчалося 26,1 тис. студентів. Педагогів з высш. утвором готовлять також Бакинський гос. уннт і Ин-т физич. культу- §ы ім. С. М. Кірова. Щорічно більш тис. молодих фахівців (5479 чел. в 1989) направляються в школи. Бакинське педучилище, Бакинський индустр. пед. технікум і Бакинський технікум физич. культури готовлять учителів порівн. кваліфікації. Методич. роботу із учителями ведуть Азерб. головний (осн. в 1937 у Баку), Бакинський (1964), Гянджинский (1974), Ленкоранский (1986) і ін. ін^-ти підвищення кваліфікації й перепідготовки пед. кадрів. У них щорічно проходять перепідготовку 20 тис. працівників нар. утвору. Педагогічна наука. Нар. система виховання дітей відбилася в азерб. фольклорі (епос «Китаби Дідові Коркуд», нар. казки, прислів'я й приказки). Пед. ідеї втримувалися гл. обр. у добутках религ. нравоучит. лит-ры. В Азербайджані була відома «Авеста», де оспівані гуманистич. ідеали, любов до добра, схильність до праці й науці. Низами Гянджеви в «Скарбниці таємниць» (12 в.) у формі притч проповідував повагу до особистості людини, високо цінував, поряд з розумовими й моральними якостями физич. праця й физич. розвиток. Просвітницькі ідеї відбилися у творах Аухади Марагаи (14 в.), Исмаила Хатаи (16 в.). М. ФиуЗули (16 в.) у своїх добутках «Лейли й Меджнун», «Диван», «Сохбат ульсасрар» («Суперечка плодів») торкнувся осн. проблеми виховання, вважав за необхідне зробити освіта надбанням народу. В 1-й підлога. 19 в. виходить, роль у розвитку нар. утвору зіграли азерб. просвітителі А.-К. Бакиханов, Вазех і М. Ахундов. Пед. ідеї Ахундова одержали подальший розвиток у С. Ширвани, Зардаби, М. Талыбова й ін. Ширвани склав підручник для шкіл нового типу, у своїх добутках висвітлював проблеми реорганізації нар. школи, призивав азерб. молодь вчитися в рос. школах, доырые відкривали шлях до одержання проф. утвору у высш. уч. закладах у Росії. Талыбов написав тритомне уч. допомога з естеств. і суспільств, наукам. Він уважав, що для поширення освіти необхідно провести реформу в самій системі нач. утвору. Зардаби на сторінках першої газети на азерб. яз. «Экинчи» («Орач») виступав за відкриття ( крім мектебов) світських шкіл з навчанням рідною мовою. До кін. 19 в. з'явилася нова плеяда азерб. педагогів: Р. Эфендиев, Н. Нариманов, Дж. Мамедкулизаде, С. Ахундов, М. СиддГі, Ф. Кочарли, Ф. Агазаде й ін., доырые разом з передовими рос. педагогами в Закавказзя (А. О. Черняевским, Д. Д. Семеновим і ін.) боролися за розвиток нач. азерб. школи. З ініціативи вчителіваазербайджанців З. Ганизаде й Г. Махмудбекова стали відкриватися рос.-азерб. уч-ща. Азерб. педагоги: У. ГаджибежКов, М. Сабир, А. Сиххат і ін. домагалися розширення мережі рос.-тат. шкіл. В 1905 учителямиаазербайджанцями була складена петиція царському пр-ву, у доорій вони вимагали ввести обязат. загальне безкоштовне навчання рідною мовою для дітей обоего підлоги. На з'їздах учителіваазербайджанців (1906—07) обговорювалися питання видання підручників, дет. і пед. літтры рідною мовою. У Баку й Гяндже виникли просвітницькі про-ва чнашри-Маариф» («Поширення освіти», 1907), «Ниджат» («Порятунок», 1906), «Саадат» («Щастя», 1906) і ін., доырые відкривали школи й культ.-просвіт, установи. На становлення пед. науки в А. великий вплив виявив видання на азерб. яз. добутків видатних педагогів. При участі рос. учених А. О. Маковельского, Б. Б. Комаровского й ін. формувалися пед. кадри. В 300х рр. починали науч. діяльність методистифізик А.-К. Абасзаде, педагоги, історики педагогіки А. Сеидов, М. МехтииЗаді, А. Мураджанов, доырые створили целую школу по вивченню пед. спадщини азерб. народу. В 1931 у Баку був відкритий НДІ педагогич. наук. Фахівці ін^-та брали участь у створенні методич. літтры для вчителів азерб. шкіл, у розробці (у співробітництві з колегами з академич. НДІ й вузів) ориг. підручників по історії й географії А. (кін. 500х — нач. 600х рр.); виходить, роботи були проведені по викладанню російського яз. учнемаазербайджанцям і азерб. яз. — росіянином. Ведуться историк докпед. дослідження. З кін. 800х рр. розгорнута підготовка ряду шк. підручників по общеобразоват. курсам, що зачіпають матеріал нац. і світової культури. Педагогич. дослідженнями займаються кафедри педагогіки й психології ун-та й пед. ин-тов. На 1 січн. 1989 в Азербайджані налічувалося 18 докторів пед. наук і 334 канд. пед. і психол. наук. В 1972 осн. Респ. пед. про-в, объеди няющее 56 тис. учителів і вчених (1989). Педагогічна й дитяча періодика. На сторінках перших азерб. пед. журн. «Рахбар» («Наставник», 1906—07), «Дабистан» (1906—08) і «Мектеб» («Школа», 1911 — 1920) велася боротьба за відкриття нових шкіл, уведення загального й безкоштовного навчання, за світський характер утвору. В 1928—30 Наркомпрос республіки видавав перший в Азербайджані рад. пед. журн. «Халк маарифи» («Народна освіта»). В 200х рр. виходили пед. журнали «Маариф ве меденийят» («Освіта й культура», 1923—27), «Ени мектеб» («Нова школа», 1924—30), «Маариф ишчиси» («Працівник освіти», 1925—29). З 1924 у республіці виходить науч.-пед. журн. «Азербайджан мектеби» («Школа Азербайджану») з додатками у вигляді метод, збірників по осн. уч. дисциплінам. З 1947 видається метод, журн. «Русявий. мова й літтра в азерб. школі». Допомога вчителеві виявляє газ. «Азербайджан муэллими» («Учитель Азербайджану», з 1934). До нач. 900х рр. виходили дет. газ. «Азербайджан пионери» («Піонер Азербайджану», з 1927; на рос. яз. -з 1988), журнали «Піонер» (на азерб. яз., з 1927), «Геярчин» («Голуб», з 1958), а також разл. молодіжні периодич. видання. В 1988 початків виходити журнал « ГяндждЛик» («Молодість»). У Баку в 600х рр. організовані спец. издду дет. і юнацької літтры «Гяндж-лик» («Молодість»), уч.-пед. изддв «Маариф» («Освіта»). Літ.: Історія Азербайджану, т. 2, Баку, 1960; МехтииЗаді М., Нариси історії рад. школи в Азербайджані, М., 1962; Мусаева Т. А., Революція й нар, утвір в Азербайджані, Баку, 1979; ДО в робанов А, М., Садыхов Ш. А., З аолахов M. H., Перший пед. ин-т Азербайджану, Баку, 1981; Розвиток высш. школи в Сов. Азербайджані, Баку, 1984; С а л аохов M. H., Высш. утвір в Азербайджані: історія, проблеми, перспективи, Баку, 1990; Антологія пед. думки Азерб. РСР, [сост. А. А. Агаев, А. Ш. Гашимов], М., 1989; МехтииЗаді М., АллахеВердиев Т., Алієв К., Розквіт нар. утвору в Азербайджані, Баку, 1980.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абай кунанбаев
Абакумов
Абасзаде
Абовян
Абстракція
Абульханова
Абульханова
Аверинцев
Австралія
Австрія
Автоматизована навчальна система
Автоматизм
Автономія
Авторитаризм
Авторитарне виховання
Авторитет
Авторська школа
Агаян
Агинский бурятський автономний округ
Агресивна поведінка
Агропединституты
Агуайо
Адаптація
Аджарія
Адлер
Адигея
Азбукин
Азбуковники
Азербайджан
Айзенк
Аини
Академічна гімназія
Академічний університет
Академія комуністичного виховання
Академія педагогічних наук ссср
Акредитація
Аксарина
Акселерація
Активність
Активність особистості
Аламдарян
Албанія
Алгоритмізація
Алексій ii
Ален
Алжир
Алкоголізм
Алкуин
Алтынсарин
Алчевская
альмедингенддумим,
Альт
Альтернативні школи
Амерлинг
Амонашвили
Аморальність
Аналіз
Аналіз
Ананія ширакаци
Ананьев
ahаtomoгфізіологічні особливості дітей
Анвайлер
Ангола
Андрагогика
Андрєєв
Андрєєва
Андронов
Аникст
Аномальні діти
Анопов
Антипатія
Антипедагогіка,
Античність
апацаиааере
Апперцепція
Апраксина
Априлов
Аргентина


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic