Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Педадогічна енциклопедія


Австрія - (Цsterreich), Австрійська Республіка, госсв у Центр. Європі. Федеративна республіка. Пл. 83,8 тис. км2. Нас. 7,6 млн. чіл. (1986). Гос. яз. — німецький. Столиця — Відень. З поширенням християнства в придунайських і альпійських землях стали створюватися монастирські школи, соборні школи, парафіяльні школи. Перша австр. школа була заснована на терр. Зальцбургской Землі в 696. З 8 в. виникали школи для дівчат при монастирях бенедиктинок і ін. жен. орденів. У порівн. століття поширилася система лицарського виховання. В 13 в. з'явилися перші світські уч. закладу — гильдейские школи й цехові школи, що об'єдналися в кон. середньовіччя в міські школи. Заснована в 1-й третини 13 в. школа при соборі св. Стефана у Відні в 1365 стала Віденським унттому. З кін. 16 в. великий вплив придбали єзуїти (див. Єзуїтське виховання), доырые відкривали колегії (лат. школи, гімназії), захопили Віденський уннт, заснували ун-ти в Граце (1585), Зальцбургові (1620), Инсбруке (1669). В 16—17 вв. існували бюргерські школи й привилегиров. уч. закладу для дворян — лицарські академії. До сірий. 18 в. більшість нач. і порівн. шкіл належало разл. чернечим орденам або контролювалося ними. ДО 700м рр. 38 порівн. шкіл було в руках єзуїтів, 24 — у пиаристов, 18 — в інших орденів. Вплив церкви на школу було ослаблено серією реформ у дусі «освіченого абсолютизму», проведених у роки правління Марії Терезії (1740- 1780) ииосифа II (1780—90), у результаті доырых була створена гос. система утвору. В основу реформи нач. школи (1774) був покладений «Загальний шк. статут...», розроблений по проекту І. І. Фельдшери. Закон уводив загальну шк. повинність для дітей 6—12 років і встановлював 3 паралельних типу нар» школи — парафіяльні тривіальні, головні й нормальні (див. Саганская система навчання). У землях із многонац. складом населення тільки в тривіальних школах навчання йшло рідною мовою. У головних і нормальних школах — на німецькому. В 1775 проведена реформа гімназій (лат. шкіл), що стали після ліквідації ордена єзуїтів (1773) гос. (платними) установами. 5илітній курс поєднував 3 грамматич. і 2 гуманистич. класу. Викладалися закон божий, латинь, греч. яз., риторика, історія, міфологія стародавності, географія, математика, природознавство. З 1781 у всіх класах мовою навчання став німецький. Перед, вступом в уннт необхідно було закінчити спец. филос. курс (2 року). З унттов були збережені Віденський, Празький і Львівський, інші реорганізовані в ліцеї. Заняття велися на нем. мові. Политий, реакція на Вів. франц. революцію спричинила в 1 і підлогу. 19 в. ревізію системи навчання. Шк. кодекс 1805 повернув нар. школу під нагляд католич. церкви. Гимназич. кодекс 1808шрозширив викладання прадавніх мов за рахунок ін. гуманітарних предметів. Була підвищена плата за навчання. Гл. метою школи ставилося виховання добрих католиків і слухняних підданих. В унттах затверджувалася атмосфера политий, нагляду. В 1-й підлога. 19 в. виник ряд проф. уч. закладів (лесотехн., гірських і ін.). Після Революції 1848—49 було створено перше в А. МіннВ освіти. В 1849 минулому прийняті нові статути для гімназій (строк навчання збільшений до 8 років) і унттов; узаконені реальні школи (строк навчання 6 років) з викладанням фізики, математики, естеств. історії й ін. Конкордат з Ватиканом, ув'язнений в 1855 (розірвуть в 1870), підсилив роль духівництва в шк. викладанні. В 2-й підлога. 19 в. почалося відтворення порівн. школи для ненімецького населення: відкривалися польск., чеш. і ін. гімназії. В 186Эпо закону про нар. школах строк навчання був установлений в 5 років (нар. школа — 2 року, бюргерська школа — 3 року). Відвідування шкіл визнавалося обов'язковим для дітей у віці від 6 до 14 років. У систему нар. утвору були включений також дошк. установи. За законом 1883 обязат. шк. вік понизився до 12 років. Структура австр. школи залишилася колишньої, але в практиці навчання став більш помітний вплив ідей І. Ф. ГераБарта. У нач. 20 в. у про щеобразоват. уч. закладах збільшений час на трудове навчання. Напередодні 1-й світової війни 93% дітей шк. віку відвідувало нар. школу; ок. 50% — бюргерську. Порівн. школа охоплювала ок. 2% дітей відповідного віку. У нем. землях А. була досягнута практично повна грамотність. Однак ок. 26% населення у віці старше 10 років (гл. обр. жителі слав, територій імперії) залишалося неписьменним. Після розпаду Австро-Угорщині й утвору Австр. Республіки нач. і порівн. школи були передані у ведення земельних шк. рад. Знову засноване Федеральне міннв утвори руководило-гл. обр. вузами й лише неуводити, увести до ладуррыми экспе-рим. школами. Проф. уч. заклади управлялися галузевими міна^-вами. В 1919 під керівництвом О. Глеккеля здійснена реформа общеобразоват. системи на принципах єдиної школи: після 5 років нач. навчання уч-ся могли продовжувати утвір у ст. класах нар. школи, у бюргерських школах (3 року) або надходити в мол. класи гімназій, реальних і ін. уччщ. В 1927 був прийнятий закон про головні й проміжні школи, по домрому розширений зміст утвору для дітей 10—14 років. Закон фактично відкрив етап переходу А. до масового порівн. утвору. Одночасно були вжиті заходи по вдосконалюванню проф. підготовки й поліпшенню матеріального становища вчителів, розширенню співробітництва вчителів і батьківської громадськості. Після аншлюсу 1938 система утвору А. була уніфікована з, що діяла у фаш. Германії. Осн. типом уч. закладу стала 8ялітня нар. школа, доараю охопила */з уч-ся. Були закриті всі частки уч. закладу, у т.ч. конфесіональні. У школах посилено насаджувалася ідеологія націонал-соціалізму. В 1945 відновлені шк. система за законом 1927 і дія конкордату з Ватиканом, що забезпечував викладання релігії в гос. школах. У шк. законі 1962 «формульовані загальні цілі й завдання навчання, визначені типи шкіл і їх структура, закріплена система шк. керування. До закону 1962 прийнятий ряд виправлень (1966—86). Строк обязат. навчання збільшено з 8 до 9 років (з 1966), скасована плата за навчання в порівн. школі, уведений політехн. курс. Повні порівн. школи перейменовані в підвищені школи, у них посилена диференціація програм. Для підготовки вчителів створені пед. академії (1966). За договором з Ватиканом госсу прийняло на себе 60% витрат приватних конфесіональних шкіл, уведене обязат. викладання релігії в профшколах. Сучасна система утвору включає дошк. установи, єдину школу (у доорій передбачені альтернативні шляхи одержання общеобразоват. підготовки), проф. уч. закладу, вузи. У всіх школах викладається релігія (учнем надали й право звільнення від обязат. відвідування цих занять). Навчання до рівня неповного порівн. утвору спільний, у порівн. школі — роздільне, безкоштовне у всіх типах гос. уч. закладів (включаючи вузи). Поряд з державними існують частки уч. закладу, б.ч. конфесіональні (католич.). В 1985/86 уч. г. в А. налічувалася 21 приватна порівн. школа, де навчалося більш 8 тис. чіл. (4,5% загального числа учнів гос. шкіл). Керування утвором. Загальне керівництво уч. закладами здійснює Федеральне міннв утвори й позовква (Bundesministerium fьr Unterricht und Kunst), доорої виробляє шк. політикові, затверджує уч. плани, програми й підручники. Загальноосвітніми обязат. школами відають районні й земельні шк. ради. Середні общеобразоват. і проф. школи подведомственны земельному шк. раді й Федеральному міннву утвору й иск-ва. Вузи й повыш. школи фінансуються з федерального бюджету, інші — з бюджету земель і муніципалітетів. Витрати на утвір становили 5,8% ВНП (1985). Дошкільне виховання. Діти до 3 років (працюючих матерів) відвідують дет. ясла (в 1986 — 247, з більш ніж 33 тис. чіл.). Дет. сади, у т.ч. интернатного типу, утримуються на засоби федерального пр-ва, земель і місцевих самоврядування. В 1985/86 було 3,6 тис. дет. садів (175 тис. дітей і 14,5 тис. вихователів), у т.ч. 467 садів интернатного типу (22,4 тис. дітей, 1,9 тис. вихователів). Дошк. установами охоплено 40% дітей 3—6 років і 60% у віці 5—6 років. Відвідування дет. садів платне. З 1971 у вигляді експерименту в ряді земель були створені дошк. класи, з 1982 включені в гос. систему утвору. Є частки дет. сади, що належать религ. оргцциям (30% від усього числа). Перший щабель загальної освіти становить 4акласна основна, або народна, школа (Grundoder Volksschule), доурую відвідують усі діти у віці 6—10 років. У ній вивчаються рідна мова (7—8 год у нед.), арифметика (4 ч), релігія (2 ч), музика (1 ч), предмети эстетич. (1—2 ч) і физич. (2 ч) виховання, праця (2—3 ч). З 1982 в 3— 4-м кл. уведений иностр. мова як обязат. предмет (1 ч). В 1— 2-м кл. для відстаючих — доповнить, заняття (2 год у нед), в 3— 4-м кл. учні діляться на 2 групи по успішності. В 1971 перехід на слід, щабель навчання по іспиту був відмінний. В 1985/86 уч. г. св. 28,3 тис. учителів навчали 341,9 тис. школярів в 3,4 тис. школах. 35,4% шкіл — малокомплектні. Неповне порівн. утвір дають гл. школа (Hauptschule) або старший щабель нар. школи (Volksschuloberstufe), доараю ще зберігається в сел. місцевості. 70% дітей надходять в 4ыкласні гл. школи, доырые існують у містах і густонаселених р-нах. З 1985/86 уч. г. уведена диференціація уч-ся на 3 групи по успішності (по нем. мові, математиці й иностр. мові). Вивчаються релігія (2 год у нед), рідна мова (4—5 ч), иностр. мова (3—5 ч), математика (4- 5 ч), історія й суспільствознавство ( 2Ззч), біологія з елементами екології (2—3 ч), фізика й хімія (2—4 ч), музика (1—2 ч), зобразить, позовкв (2 ч), праця (2 ч) або домоведення ( для дівчинок), ведеться физич. виховання (3—4 ч). По уч. плану 1985/ 1986 уч. г. уведені факультативи (нем. яз., математика, иностр. мови); предмети на вибір: обов'язкові — лат. і иностр. мови, домоведення, машинопис, стенографія, і необов'язкові — музика, праця, худож. творчість, шахи, вивчення правил дорожнього руху. В 1985/86 уч. г. було 1218 гл. шкіл (св. 32 тис. учителів, 285,5 тис. уч-ся)., Що Закінчили гл. школу влаштуються на роботу або переходять у профшколи. Кращі уч-ся надходять у порівн. коммерч. уч-ща (коммерч. академії), техн. або пед. уч. заклади, що дають атестат зрілості й відкриваючі доступ у відповідні вузи. Для учнів, не збираються продовжувати утвір (з 15 років), з 1981/ 1982 уч. г. уведений 9-й рік навчання, т.зв. політехн. курс (Polytechnischer Lehrgang), доырый закріплює общеобразоват. знання й дає профорієнтацію. У зміст курсу крім рідної мови й математики входять естеств.-науч. основи совр. хвва, знайомство із професіями в теорії й на практиці, «вивчення життя» (Lebenskunde), елементи новітньої історії й суспільствознавство, техн. креслення, физич. виховання, трудове навчання (диференційоване для дівчинок і хлопчиків). Практикується розподіл учнів на потоки по успішності, що покликано зорієнтувати й на продовження утвору в разл. типах проф. уч. закладів. В 1985/86 уч. г. на 1,1 тис. курсів при гл. школах навчалося 300 тис. чіл., на 186 самокоштують, курсахрок. 27 тис. Повна середня освіта (атестат зрілості із правом вступу в уннт) дає общеобразоват. підвищена школа (allgemeinbildende hцhere Schule), доараю складається з 2 щаблів — нижчої (1— 4-й кл.) і старшої (5- 8-й кл.). Уч. план перших двох класів відповідає прийнятому для головної школи. З 3гго кл. можливий вибір між разл. типами цієї школи: гімназією (лат. і нові иностр. мови), реальною гімназією (начертат. геометрія, естеств.-науч. предмети), экон. реальною гімназією для дівчат (праця, музика, естеств.-науч. предмети). Гімназії підрозділяються на гуманістичні (гречок., лат. і нові мови), гімназії з новими мовами (два нові й лат. мова), реалистич. гімназії (нові іноземні й лат. мови, естеств.-матем. предмети). Реальна гімназія має 2 напрямку: естеств.-науч. і математичне. В экон. реальної гімназії для дівчат вивчаються иностр. мови (або латинський замість другого іноземного), ремесла, домоведення, психологія, педагогіка й філософія. Як самокоштують, тип уч. закладу виділяється ст. щабель реальної гімназії, куди надходять після 8гго кл. головної або підвищеної общеобразоват. школи. Усього в 1985/86 уч. г. в 316 підвищених школах 16,4 тис. учителів навчали ок. 170 тис. уч-ся. Є особливі форми общеобразоват. підвищених шкіл: з поглибленим муз. або спорт, утвором; реальні гімназії (перехідний щабель і наступний навчання в5— 8амклассах); матем. реальні гімназії й ін.; для працюючої молоді — вечірні гімназії, гос. і приватні заклади интернатного типу. Осн. ланка в системі утвору дорослих — вечірні нар. ун-ти (Vokshochschulen), їхнім більш 360 (св. 2400 місцевих відділень). Є широка мережа разл. курсів для задоволення індивідуальних культурних інтересів або для підвищення кваліфікації. Курси організовані при общеобразоват. і проф. школах (т.зв. другий шлях утвору). Щорічно ок. 10% нас. А. бере участь у разл. заходах утвору дорослих. Уч. закладу для дорослих підтримуються й фінансуються гос-вом, профспілками, политий, партіями, церквою, приватними фондами й орг-циями. Професійна освіта. Низш. формою є навчання на підприємстві й в обязат. профшколі (berufsbildende Pflichtschule). Строк навчання до 3 років; 20% часу займає навчання в школі й 80% — на підприємстві. 50% усієї молоді А. у віці від 15 до 18 років проходять таку прсф. підготовку. Навчання ведеться більш ніж по 220 професіях. У неповні середні профшколи (berufsbildende mittlere Schule) надходять, що закінчили 8 кл. гл. школи (відбір тестуванням, строк навчання 1— 4 роки). Вони дають неповне або закінчене проф. утвір поряд із загальним. В 1985/86 уч. г. було 280 обязат. профшкіл (більш 20 тис. уч-ся) і св. 310 неповних середніх (ок. 100 тис. уч-ся). Проф. коледжі або підвищені проф. уч. закладу (berufsbildende hцhere Schule) з 5илітнім строком навчання дають атестат зрілості й професію. В 1985/86 уч. г. 230 проф. коледжів відвідувало більш 82 тис. уч-ся. Що закінчили можуть зробити у вищі техн. школи й ун-ты. Є разл. проф. уч. закладу підвищеного типу для осіб, що мають атестат зрілості; курси для випускників підвищених шкіл. Вища освіту дають 12 унттов і 18 ін. вузів разл. профілю. Навчання з 1971 безкоштовне, строк навчання 3—6 років. В 1985/86 уч. г. у вузах навчалося 160,9 тис. студентів (35% з них по техн. спеціальностям), працювало 12,1 тис. викладачів. Найбільші ун-ти (1987/88 уч. г.): Віденський (осн. в 1365, св. 58,9 тис. студентів), Грацский (1585, св. 21,7 тис. студентів), ИнсбрукрСкий (1669, св. 19 тис. студентів), ЗальцрБургский (1622, відновлено в 1962, 9,8 тис. студентів). У Відні є також ун-ти: технічний (осн. в 1815, 13,8 тис. студентів), економічний (1898, 15,5 тис. студентів), ветеринарноммідімцинский (1767, св. 2 тис. студентів), а також уннт земельної культури (1872); у Граце є техн. уннт (1811, св. 7,5 тис. студентів); у Леобене — гірський уннт (1840, св. 1600 студентів). В 1966 відкритий уннт у Линце (8,6 тис. студентів), а в 1970 у Клагенфурте — уннт образоват. наук (ок. 3 тис. студентів). Ін. найбільші ін^-ти: світової торгівлі, с.-х. у Відні, социально-экон. наук у Линце. Є: академія зобразить, позов— в (осн. в 1692, Відень), высш. муз. і худож. школи (1817, Відень; 1870, Зальцбург; 1815, Грац), прикладного позовква (1863, Відень). Учителів для нар. і головних шкіл, викладачів політехн. курсу й ін. готовлять на базі повної порівн. школи (строк навчання 4—6 семестрів), пед. академії. В 1985/86 уч. г. в 14 пед. академіях (у т.ч. 7 церковних) навчалося св. 6 тис. чіл. В 1985/1986 уч. г. в 4 проф. академіях навчалося 835 чіл. Є також середні проф. педагогічні уч-ща (Hцhere technische Lehranstalfen) для підготовки викладачів ремесел, с. хвва, стенографії й ін. Підготовка вчителів для повної порівн. школи традиційно здійснюється в унттах. Є федеральний ин-т по підготовці вихователів для шкілнінтернатів зі строком навчання від 1 року до 5 років. Вихователів готовлять і порівн. пед. уч-ща (3 року). 27 пед. уччщ готовлять працівників для дет. садів (строк навчання 4 роки) на базі порівн. утвору. У всіх федеральних землях є пед. ін^-ти для підвищення кваліфікації вчителів. Педагогічна думка. Пед. думка в А. тісно пов'язана з розвитком нем. пед. думки (див. Німеччина). У розвитку пед. думки А. брали участь представники мн. народів, що жили на терр. Австр. імперії (див. Угорщина, Чехословаччина, Югославія). Пед. ідеї нем. протестантів Ф. МеланхнТону і Й. Штурму в 16 в. вплинули на зміст і методи навчання в лютеранські порівн. школах, а по їхніх підручниках навчалися частково також у католич. монастирських школах. В 700е рр. 18 в. помітний внесок у розвиток шк. утвору вніс І. І. Фельбигер. Він розробив Саганскую (австрійську) систему навчання, що стала основою першого гос. закону про нар. школі 1774, сприяв поширенню дидактич. ідей Я. А. ДооМенского й класно-визначеної системи. Увів спец. підготовку вчителів, нові підручники. В 1772 було засновано издду шк. підручників. Діяльна участь у реформі ухвалювали Ф. І. Янкович де Мириево, що поширював нові методи навчання в школах сербських провінцій, і Ф. Киндерман, що реорганізував общеобразоват. школу в Чехії. Помітний внесок у розвиток шк. педагогіки й методики в дусі ідей Освіти вніс Ф. Фирталер, автор «Проекту шк. вчення про виховання * (1794) і ін. пед. праць. Він реалізував ідеї шк. реформи Фельбигера. Віденський архієпископ Є. Мильде заснував кафедру педагогіки у Віденському ун-тих; в «Підручнику загальної педагогіки» (1829, переизд. 1965) він розбудовував ідеї Ж. Ж. Руссо про естеств. вихованні, виступав за гармонич. розвиток дитини. Поширенню гербартианства сприяли філософ Ф. Экснер і філолог Г. Бониц реформи, що підготували на його основі проект порівн. школи 1849. Із критикою гербартианства виступив Ф. Дит-Тес, директор віденського педагогиума, що пропагував ідеї І. Песталоцци, А. Дистервега, Ф. Бенеке. В 2-й підлога. 19 — нач. 20 вв. більшість австр. учителів були послідовниками Гербарта або Бенеке. На рубежі століть пед. думка А. зазнала впливу від позитивізму поширилися ідеї нового виховання, вільного виховання, трудової школи. Наиб, видним педагогом 1-й третини 20 в. був соціал-демократ О. Глеккель, прихильник єдиної трудової школи, натхненник шк. реформи 1927. Іншої с.-буд. теоретик М. Адлер займався питаннями виховання й дет. руху. Теорія психоаналізу, створена на рубежі століть 3. Фрейдом, і її розвиток А. Адлером вплинули на пед. думка мн. країн. В 20— 300е рр. психологи К. Бюлер і Ш. Бюлер вивчали психич. розвиток дитини. В 50— 800е рр. пед. думка А. розвивалася під більшим впливом педагогіки ФРН, серед австр. педагогів є представники неотомізму, екзистенціалізму, соціально-критичної педагогіки. В області худож. виховання одержала поширення система К. Орфа. Педагогічні наукові установи. Пед. дослідження ведуться в 36 центрах, у т.ч. у всіх унттах, у худож. высш. школах, пед. академіях. У нач. 700х рр. була створена централизов. система науч.-эксперим. центрів по вдосконалюванню шк. утвору при Федеральному міннве утвору й иск-ва. У неї ввійшли 3 дослідницьких філії (у Відні — центр, відділ, Клагенфурте й Граце) з робочими групами, эксперим. школи, науч. куратори, координатори земельних і районних шк. рад. Усі дослідницькі філії працюють у співробітництві з комісією зі шк. реформі й з науч. радою Федерального міннва утвору й иск-ва. Великими науч. пед. установами є також Австрійський ин-т пед. досліджень і економіки у Відні (1975), ин-т профорієнтації в Линце (1980), ин-т утвору дорослих у Зальцбургові (1962), ин-т підвищення проф. утвору дорослих у Відні (1959). Научно-пед. периодич. видання: «Erziehung und Unterricht» («Виховання й навчання»), теоретич. журнал МіннВа освіти (Відень, з 1851); «Die цsterreichische hцhere Schule» («Австрійська порівн. школа»), орган об'єднання християнських учителів порівн. шкіл (Грац, з 1948); «Цsterreichische pдdagogische Warte» («Австрійська пед. служба»), спец. орган католич. об'єднань учителів (Відень, з 1905); «Pдdagogische Mitteilungen. Beilage zum Verordnungsblatt des Bundesministeriums fьr Unterricht» («Пед. доповіді...») (Відень, з 1946); «Heilpдdagogik» («Лікувальна педагогіка»), орган австр. про-ва дефектологів (Відень, з 1961). ЛитВессель Н. X., Училищные системи Пруссії, Австрії, Швейцарії й Франції, СПБ, 1869; Ковалевский Е. П., Що дало Австрії по нар. утвору 50нлітнє царювання имп.Франца-йосипа, СПБ, 1899; Миколаїв С., Народна школа в Австрії, М., 1909; ДО про -ber J., Das цsterreichische Schulwesen der Gegenwart, Breslau, 1925; Meister B., Цsterreichische Unterrichtsverwaltung und Unterrichtsanstalten. 1760—1960. у кн.: 200 J ahre цsterreichische Unterrichtsverwaltung 1760—1960, W., 1960; Hцrburger F., Geschichte der Erziehung und Unterrichts, V. — Mьnch., 1967; Schnell H., Die цsterreichische Schule im Umbruch, W. — Mьnch., 1974; M ende J., Staritz E., Tomschitz I., Schule und Gesellschaft. Entwicklung und Probleme der цsterreichischen Bildungssystems. W., 1980; D e r-mutz S.. Der цsterreichische Weg: Schulreform und Bildungspolitik in der zweiten Republik, W., 1983; Das цsterreichische Bildungswesen, hrsg. von Bundespressedienst, W., 1981. T. Ф. Яркина.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Абай кунанбаев
Абакумов
Абасзаде
Абовян
Абстракція
Абульханова
Абульханова
Аверинцев
Австралія
Австрія
Автоматизована навчальна система
Автоматизм
Автономія
Авторитаризм
Авторитарне виховання
Авторитет
Авторська школа
Агаян
Агинский бурятський автономний округ
Агресивна поведінка
Агропединституты
Агуайо
Адаптація
Аджарія
Адлер
Адигея
Азбукин
Азбуковники
Азербайджан
Айзенк
Аини
Академічна гімназія
Академічний університет
Академія комуністичного виховання
Академія педагогічних наук ссср
Акредитація
Аксарина
Акселерація
Активність
Активність особистості
Аламдарян
Албанія
Алгоритмізація
Алексій ii
Ален
Алжир
Алкоголізм
Алкуин
Алтынсарин
Алчевская
альмедингенддумим,
Альт
Альтернативні школи
Амерлинг
Амонашвили
Аморальність
Аналіз
Аналіз
Ананія ширакаци
Ананьев
ahаtomoгфізіологічні особливості дітей
Анвайлер
Ангола
Андрагогика
Андрєєв
Андрєєва
Андронов
Аникст
Аномальні діти
Анопов
Антипатія
Антипедагогіка,
Античність
апацаиааере
Апперцепція
Апраксина
Априлов
Аргентина


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic