| |
Ворог
- ворог, недруг, ворог, супротивник, недоброзичливець,
супостат, злоумышленик, лиходій; нечиста сила, сатана; нечистий у лісі,
лісовик; | орл. знахар, чаклун. Не зживайся ворог з ворогом, коли справу за
одне. Не вспоя, не вскормя, ворога не побачиш (не наживеш). Не породжений,
не син: не куплений, не холоп: не вигодуваний, не вигодуваний, не ворог. Говорю
чоловіковіоворогові: не бий мене в голову; а він кіл так кіл. Трьох ворогів не
тримай собі, а із двома помирись. У дорозі й ворога назвеш рідним батьком.
Без грошей у місто - сам собі ворог. Будинок не ворог, підпалиш, так згорить.
На чужій стороні й дитина ворог. Око перший ворог. Ворогуш(х)а ж.
старий. ворожка; | нині; злоумышленица, лиходійка. У чужу частину не
ворогушей упасти. | Лихоманка, веснуха, тіпалка, лихоманка, тітка; це
одна із сорока сестер Иродовых, посланих на борошно людині, у вигляді
білого нетлю (орл.), який, сідаючи сонному на губи,
приносити лихоманку. Ворогів, ворогушин, що належить, властивий йому
або їй. Вороговать із ким, кому противу кого вражить, ворогувати,
шкодити, робити зло. Ворожити, ворожбить, заговорювати, пускати на кого
змова, псування; | розгадувати невідоме або майбутнє, таємничими
засобами й прийманнями; ворожити, знахарить, шепотіти, чаклувати,
волхвовать, волшебничать, чернокнижничать. Справа це шанується більш або
менш нечистим, хоча є в народі гадання з молитвою. Ворожать на руку,
по-цыгански; на вугіллячко, на воду, на бобах, на картах та ін. | Лікувати,
пользовать від хвороби. Давно ль, бабуся, стала ворожити? А як нема чого
стало на зуб покласти. Добре тому жити, у кого бабуся ворожить, за кого
клопоче. Баба ворожила, головою наклала, справа строга заборонене.
Вільно ворожити. Не ворожить, а шепотить. Ворожити, змусити ворожити,
ворожити для себе. | Лікуватися в знахарки. Выворожила гріш. Доворожилась до
острогу. Знову заворожила. Що вона тобі наворожила? чи Наворожилася? Вона
його обворожила: чи не можна отворожиться? Поворожи ще. І так
проворожив. Вороженье порівн. ворожіння ж. ворожка ж. пск. ворожачи зап.
Бережа (осторожа) лепей (дорожче) ворожи; дія по глаг. гаданье,
шепты; леченье в бабки, шептухи: ворожіння, як злий намір, псування людей;
потім, отчитыванье псування, і леченье хвороб взагалі. Береженье краще
вороженья. Осторожка краще ворожки. Ворожбою не відбудеш. Ворожіння не
молотьба, тобто легше. Ворожебный, що ставиться до ворожіння; ворожливый,
охочий до неї, хто ходить ворожити. Ворожбить м. пск. (старий., вражбить,
ворог, ворог), ворожок м. злодій., ворожец м. вят., ворожайка, ворожейка,
ворожка ж. ворожка про. що промишляє ворожбою, шептами, леченьем;
знахар, шептун, чаклун, ведун. Ворожбиту гріш, а хворому те ж, тобто
не легше. Ворожбитый, досвідчений, вправний у ворожінні.
|
|
