| |
Красти
- воровывать що стар. шахраювати махлювати, обманювати; |
нині: красти, викрадати чуже, побрати що тайкома й привласнити собі.
Вворовавшись, не раптом відстанеш, від звички. Доворуешься до кобили.
Злодії на Благовещенье заворовывают, для щастя. Изворовался впух.
Накрадеш, а із собою не в несеш, на той світло. Про крали мене колом.
Він поворовывает, іноді. Подворовался під нього, прилестився.
Перекрали всіх коней. Проворовал століття. Розкрали всі книги. Ти
поцупив, збрехав, сплутовал. Украв, украв. Для чого не красти, коли
нікому вгамувати. Не вчися красти, коли не вмієш кінців ховати. Краще
красти, чим торгувати, про погану торгівлю. Хто чому торгує, той тем і
краде. Злодій краде до пори, до часу. Люди крадуть, так нам не велять.
Вони крадуть, так вони ж і горюють, а ми з тобою все живемо, сказав хазяїн про
працівниках, про яких йому говорили зле. -ся, безличн. чи Добре
воруется? чи вдало. Ворованье порівн. действ. по знач. глаг. Злодійство порівн.
старий. обман, крутійство, шахрайство, ледарювання, підробка; | нині:
крадіжка, викрадення, татьба. Злодійство й те ремесло: на рель затягає. Усяко
ремесло чесне, крім злодійства. Солдата за все б'ють, тільки за
злодійство не б'ють. Закон наш понині розрізняє злодійствоскрадіжку, викрадення
пряме, і злодійствоешахрайство, обман, крутійство. Злодійкуватий, твер.
ворский, шахраюватий, хитрий, лукавий, верткий, спритний, продувний. Ти
злодійкуватий, а я вузлуватий. Горбатий, злодійкуватий. Чим горбатее, тем вороватее.
Злодійський, стар. шахрайський, а взагалі злочинний, протизаконний.
Злодійські гроші, підроблені. Злодійський аркуш, обурливе оголошення.
Злодійські люди, сволота, негідники; заколотники. | Нині: властивий,
приналежний злодіям; крадений, викрадений. Злодійське піде, а твоє добро
с собою поведе. Злодієві злодійське й буде. Злодієві злодійська й слава (борошно).
Злодієві злодійське, а доброму добре. Воровый сев. вост. ( від злодій? вар?)
моторний, швидкий, швидкий, прудкий, жвавий, розторопний, спритний, живий,
поворотливый. Постій, корова: кінь поворовей. Не хвастай, корова: є
кінь поворовей. Не ворово, так здорово. Воровски нареч. плутовски,
по-шахрайському, безчесно, обманом; | тайкома, украдкою, потай, утайкой.
Воровщина ж. собират. крадені речі, злодійське добро. Злодій м. злодійка,
воруха, вориха ж. старий. шахрай, ледар, ошуканець; зрадник;
розбійник; так Гришка Отрепьев, Ванька Каїн і ін. називалися злодіями. |
Нині: тать, таємний хижак; | хитра, брехлива, лукава людина. Це злодій
малий, йому не вір. Це шахрай злодюжка. Немає таких злодіїв, як кравців
майстрів (вони п'ють-їдять готове, носять крадене). На злодії шапка горить,
закричав знахар, а злодій і вхопився за голову. У злодія красти, тільки
час втрачати. Один прикажчик, один злодій; два прикажчики, два злодії. Злодій
злодієві терпить. Злодій на злодія не доказчик. Грабежі є, злодійство є, а
злодіїв немає. Злодюжка позіхає, а злодій нічому не спускає. У злодіїв не буває
кам'яних будинків. Пропали злодії, від добрих людей. Малий злодій біжить, великий
лежить. Злодій по злодієві й каблук криє, слід. Сам наперед біжить, а кричить:
тримай злодія. Доброму злодієві всі впору. Що злодіям з рук сходить, за те
злодюжок б'ють. Злодій на злодії, злодієм поганяє. Хоч і злодій, так мій, так і
шкода. На кожного злодія багато простору. Добрий злодій без молитви не
украде. Злодій на злодія напав (наскочив). Злодій у злодія кийок украв. Злодій на
злодії не шукає. Злодій по злодієві завжди порука. Я чи не молодець? у мене чи діти
не злодії? Воряга м. злодій, злодюжка. Костр. вологодск. (видасться неправильно
варяг) офеня, коробейник; рознощик, шахраюватий торгаш. Воропрят,
вороприимец м., що вкриває злодіїв, що дає їм пристановище.
|
|
