Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Словник Даля


Воля - даний людині сваволя дії; воля, простір в учинках; відсутність неволі, насилування, примусу. Творча діяльність розуму, Хом'яків. Усякому своя воля. Своя воля, своя й частка. Своя воля (своеволье) пануючи боле. У людини воля, у тварини побудка. | Влада або сила, моральна сила, право, могутність. На це ваша воля. Ваша воля - наша частка. У поле дві волі, тобто хто подужає. Дай йому волю, він усе переверне. Дай розуму (йому) волю, а він і дві побере. Дай болю волю, полежавши, так умреш. | Желанье, прагнення, хотіння, похіть, хоч, прагнення, уся моральна половина людського духу, противопол. розумова, розум. Розум сягает, так воля не бере. Розум кількісна собь душі, воля якісна. На волю поволька. Розум відповідає істині й неправди, воля добру й злу. | Незалежність, воля, непідвладність, простір у діях; самовілля, сваволя; | воля від рабства, від кріпосного стану. Вовк на волі, та й виє доволе. Волька моя, воленька, гірка доленька. Худоба на волі ходить, у поле; від цього й | саме пасовище, вигін називається волею твер. Пров'ялити, просушити на волі, на повітрі, на вітрі. Дай волю, дай строк, перегоди, ужо. Звідки ти? З волі, рідний, дражнять бурлак. Твори (суди) Бог волю свою. Воля-Свій бог. Воля Божа, а суд царьов. Божої волі не переволишь (не переможеш). Вище Божої волі не будеш (не станеш). Влада Господня, воля Божа, свята воля Його. На волю Божу прохання не подаси. Зрадити волі Божої, тобто забути, залишити без наслідків. Не розумом грішать, а волею. Волю дати - добра не видать. Боле волі - гірше частка. Дай душі волю, захоче й боле. Дай серцю волю, заведе тебе в неволю. Дай чортові волю, живцем проковтне. Дай собі волю, заведе тебе в лиху частку. На торгу гроші на волі, а купці й продавці все під неволею. Гарна воля з розумом так з грішми. Дурному в поле не давай волі. Дав чоловік дружині волю, не бути добру. Перебуваєш із волі, наплачешся вдоволе. Жити з волі, умерти в поле. Воля псує, а неволя вчить. Воля губить, неволячи переводить. Воля й добру дружину псує. Воля й добра мужика псує. Своя воля страшніше неволі. Мовою бовтай, а рукам волі не давай. Своя воля в щах (так в лазні, так у дружині). Жив на волі, спав поділі. Хто живе на волі, той спить боле (спить до волі). Вільне світло на волю даний. Гостеві честь, коли воля є. У чому гостеві воля, у тому йому й честь. Ваша воля, а й нам є частка. Своя воленька в панотця. Покрасуйся, дівчина, до святої волі батюшкиной. Під одним вікном постукає, під іншим випросить, під третім з'їсть - поддевочкадта сірка, так воленька своя, про жебрака. Бери дружину з волі, а козака (т. е. працівника) з Дону - проживеш без втраті. Дівки говорять: нам своя воля гуляти; молодки говорять: нам чоловіки не велять. Волею, неволею, а ступай. У кам'яному мішку - а думці воля (а думка на волі). Ваша воля, а наше поле: битися не прагнемо, а поля не віддамо. Чия воля, того й відповідь. Хто йому не велить: своя воля. Хоч хліба крома, так воля своя. Своя воленька раздолюшка. По своїй волі краще неволі. Хоч хвойку жую, так на волі живу. Хоч на хвойке, так на своєї вольке. Хоч із голоду пухнемо, да на волі живемо, дражнять зубожілих, нижегородських татар. Побрали волю, їдемо по всім полю, глузування. На вільного воля, на мимовільного полювання, примхи. Вільному воля, урятованому рай, скаженому поле, рису болото. Розум сягает, так воля не владает. Дарую вас хрестом (старим), бородою й вічної волею. Пугачов. Віддаси волею, поберемо полюванням: не віддаси волею, поберемо неволею. Воля наволюется досхочу ( до неволі). Воля иконника П'ятницю на коні, а Егорья пішим писати. Волить що, прагти, бажати, вимагати, наказувати. Волею нареч. зап. калужск. краще, охотнее. Волею би я таперя спав. Мені волится, хочеться, жадається. Безволить кого, позбавляти волі; выволить кого, виручити з неволі; доволить кого, робити задоволеним, заволить, захотіти. Изволить, прагти. Наволиться, нахотеться удосталь. Поволить, дати трохи волі, пільги. Переволить, перемогти. Звільнити кого, відпустити. Удоволил чи його? Соизволишь чи його відпустити? Волитель м. -ница ж. благоволитель, доброзичливець, доброзичливець, відданий кому або чому, добровільний послідовник. Волевать, сваволити, -ся, бути на волі, на своїй воленьці. Не по колишньому моя воленька волюется, свадебн. пісня. Вільний, кому дана воля, воля, самостійність, право, у всіх значеннях волі, незалежний, вільний, самостійний, владний: добровільний, згодний з бажанням, хотінням; | про людині, не раб, не кріпак: | вільний від обов'язків, занять. Вільні люди, стар. новг., що не полягають ні в який громаді, круговій поруці, нероздільні панські діти, сини простолюдинів, купців, без голосу віче, бобирі, ушкуйники, вільні молодці, | Вільний ім. яросл. лісовик. Мене в лісі вільний обійшов. Вільне світло, увесь світ, простір. Вільне повітря або вітер, вільний, не під дахом. Вільний дух, жар або тепло в топленій печі, після выгреба жару, вугілля. Вільна пара, у лазні, рівний, помірний, у саму пору. Вільна погодушка, погодье на відкритім місці або на море, на просторі. Вільна вода, глибина, на якій судно коштує безпечно, не на мілині; достатня для судна глибина, при найбільшому збитку, відливі, вигоні. Вільний лов, вільний виїзд, воля всякому користуватися вгіддями безкоштовно. Вільний одяг, плаття, вільне, просторе, нетісне; | будь-яке, частка, цивільне, не мундир. Вільний крок, вільний, у всю ногу, без натяжки й витяжки, аршинний. Вільна пошта, установа, по якому возять проїзних за вищі прогони, не одержуючи плати від земства. Вільний переклад, не строго, не в точності наступний оригіналу. Вільні вірші, у яких нерівне число стоп, в іншому вірші більш, в іншому менш. Вільний письменник, що не соромиться пристойністю, непристойний. Вільне гріх, провина навмисна, зроблений по своїй волі, свідомо і невимушено. Вільний продаж, невідкупн, що не підлягає миту; або на яку немає такси, тарифу, розцінки. Продати що за вільною ціною, як і почім можна, противопол. продати з торгів, з наддачі, з молотка. Вільне світло не клином став, є простір. Вільному воля (жити як прагне), а врятованому рай. Вільний поздовжній; а мимовільний поперечний Там жити, не те що вольновато, а вільниммвільно, навольно, вольнеше(хо)нько. Кабы воля, так було б і вільне світло. Всяк у своєму добрі вільний. Хазяїн у всьому вільний, та й той не все бреши: залишай і на ранок У дурному синові й батько не вільний. Не вільна в дурні й кийок. В хмелю, так у сні, людей і сам у собі не вільний. Погодье вільно, у кого шуб досить. Не миле й вільне світло, коли милого немає. Не дивився б на вільне світло. Пустити на вільне світло, грамоті вчитися, продати річ. Вільний козак. Вільному воля, ходячому шлях. Вільна ж. у вигляді сущ. вільний продаж вина, у так званих привілейованих губерніях. | Відпускна або запис, которою кріпак людей відпускається на волю. Я дав йому вільну. Вольниця ж. собират. вольга, воляга вологодск. вольгошиница, вольнота, вільна братії, гулливая юрба, збіговисько пустотливої молоді, свавільна, буйна, зграя, іноді люди з волі, хиткі, що й найнялися в роботу, на службу. | Вольниця також розбійники; | пенз. самовільна запашка або заняття, захоплення косовиці; | бродяча худоба, без пастуха; камч. отбившияся від хазяїв, шатущие з волі собаки. Растворя світлицю, так ступай уся вольниця. Розчинивши світлицю, напустив вольницю. Вольник м. мисливець, найманець, наемщик, кабальний, що найнявся або продався в рекрути, названий син ниж., там говір. купити сина. Вольнак, вольнопляс, -брід, вольнодум м. нареч. швидкий, шатун, бурлака. Волинец, волинець, вольгак м. ряз. вільний гуляка, свавілець, буйний паливода, волдыга, волдать, булдыга, забулдыга; | лайливе солдат. Вольгота ж. ( від легко й вільно) воля, зручність зробити що, у часі або в засобах, обставинах, пільга. Привільний, вільний, зручний; не тяжкий, не обтяжний, посильний, легкий. | До вольготе стосовний. Привільна пора, малорабочая, противопол. жнива; | час коли немає голоду, потреби, осінь, або пора, коли не ходять повальні 6олезни та ін. Привільне життя, привільне, покійне. Привільно нареч. добре, легко, зручно, пільгове, вільно, роздольно, просторо, привільно. Вольничать, сваволити, сваволити, произвольничать, надходити самовільно, в образу іншим, нагло, зухвало, -ся безличн. Щось йому не вольничается там, не дають волі, присмирнів. Вольничанье порівн. действ. по глаг. Ти що завольничал? Він завольничался, забувся. Вольготничать, полегшувати собі довільно обов'язки, повинності, ухилятися від роботи, лытать, отлынивать, огуряться, полениваться; вольготить,-ся, те ж, але не завжди в укорн. знач. полегшувати, удосуживаться. Вольготник м., що полягає на пільзі, пільговик, вільний від податей, повинностей, або від панщини й ін. робіт. Вільність ж. стан вільного, в усі знач. воля, незалежність, сваволя, своя воля. Вільність в обігу, зайва воля, неуцтво Вільність у віршуванні, відступ від правил мови або віршування. Вільність усього краще (дорожче). Вільно нареч. вільно, без забороні; невимушено, не соромлячись, не зв'язуючи чому себе або інших. | Командне військове слово, відпочинок у ладі, при якім усякому дозволяется стояти як прагне. Вільно нареч. або глаг. безличн. з дат. падіж. означаюший докір у волі дії, у зловживанні її. Вільно тобі було дуріти. Вільно собаці й на владику гавкати. Вольнобродячий худоба. Вольнодарное, -дарчий маєток, подароване кому по добрій волі. Вольнодумствовать, -думничать, давати повну волю, волю мінливим переконанням, неправильним або противним загальному переконанню думкам, по предметах важливим, особ. говорячи про віру відкидати істини її. -думство порівн. міркування, противні початкам віри. -думн, що ставиться до вільнодумства. -дум, -думець м. -думка ж. людей цих властивостей або якостей. | Народн. бурлака, швидкий шатун. -жертовний, принесший себе по добрій волі на жертву. -найманий, найнятої, службовець не по обов'язку, а по найманню. -, що визначається ім. м., що зробив у військову службу рядовим, з вільних станів, по своїй волі. -відпускний, -відпущений, -отпущеник, -пущеник м. -ница ж. що одержав волю із кріпака стану, звільнений, відпущений паном; -отсужденный, що одержав волю із кріпосного стану, по вирокові суду; -отступный, -никнув м. -ница ж. що змінив з волі своїй вірі або батьківщині, зрадник, відступник. -відступництво порівн. дія й стан це. -практикуючий, не службовець, промишляє по званню своєму частно; про лікаря, про зодчого й пр. -прихожий учень, що не живе в закладі або, що не полягає в числі учнів по положенню, а, що відвідує його для уроків. -промисловий, -промислов, що ставиться до вільного, незамовленого, або до частки, не казенного промислу; говор. напр. про рибний лов, про золоті копальні й пр. -промышленик, що промишляє на землях і вгіддях вільних, або на які допускається всякий. -слухаючий, -слухач, що відвідує читання вищого навчального закладу, не зробивши в студенти. -шатущий, -хиткий, дозвільний, говор. і про худобин, що бродить без нагляду.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Будити
Начебто
Будуар
Майбутній
Будыль
Будьдерево
Будяк
Буево
Буєр
Байрак
Бужат
Бужать
Бужать
Буженина
Бужі
Бужлец
Буза
Буз
Бузанить
Буз
Бузивок
Бузина
Бузлак
Бузлук
Бузник
Бузовать
Язичник
Бузун
Бузурунка
Бузыкать
Буй
Буйла
Буйний
Бук
Бук
Бука
Букалище
Букатка
Букать
Комашка
Буква
Буква
Букет
Буки
Букініст
Букиш
Букленистый
Букля
Буколічний
Букс
Буксирувати
Булава
Буланий
Булат
Булва
Булга
Булдыга
Булдырь
Булевар
Булинь
Булка
Булла
Шубовстати
Булыга
Булыня
Буль
Бульба
Бульгун
Бульдог
Бульйон
Папір
Бумазея
Бунить
Бунт
Бунчать
Бунчук
Бура
Бура
Бурав


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic