Зробити "Стартовою"   Додати в "Вибране"   Підтримати "Світ словарів"  
 

Украинская Баннерная Сеть
 

  Словники  
Словник сленгу хипі
Словник російській цивілізації
Словник церковних термінів
Школьный етимологічний словник
Словник іноземних слів
Словник прикладний інтернетіки
Словник астрологічних термінів
Словник злодійського жаргону
Словник йоги
Словник комп'ютерної лексики
Архитектурный словник
Новейший філософський словник
Довідник з фразеології
Педадогічна енциклопедія
Енциклопедия юриста
Психологічний тлумачний словник
Словник синонімів
Історичний словник
Словарь з політології
Словник Даля
Словник медичних термінів
Теософский словник
Тлумачний словник фінансових термінів




Украинская Баннерная Сеть
 
Пошук по словарям:
Ключові слово: шукати в:  
Словник Даля


Волочити - або волочь (волочу, волочити) або волокти (волоку, волочет); сівба. волокчи; волакивать кого, що; ино тягти й тягнути (див. вище); тягати, тягти, брати таском, волоком, везти по землі, рухати; тягти. На порожньо ніхто не надішле, а з порожня, всяк волочить. | *Гаятися, баритися, відтягати справа, бавить; | орл. ряз. тамб. боронити, боронувати, скородити; | смол. співати протяжливі пісні. Волочити ноги, тільки-но переступати, шаркати, плестися нога за( про, по)ногу. Волочити одежу, спустивши, тягти її по землі; | затаскувати, носити недбало, заношувати. | Волочити залізо, золото, дріт, тягти, витягати в нитку. Волоку горі. Хвилю волочити, кур. чесати вовна. Волочь справа, баритися, проволакивать, тягти. Волочити час, те ж, гаятися, убивати попустому. Волочити (тягнути) життя, томитися, жити не на радість собі. -ся тягатися й тягтися по своїй волі, і | бути влачиму, влекому. Плаття довге, волочиться. Ми волочимося, де день, де ніч. Справа моє волочиться. чи Довго тобі волочитися по судах? Волочитися за ким, догоджати, любезничать, доглядати. Краще одружитися, чим волочитися. Дочку сватати, за матінкою волочитися. Справа так-сяк волочиться, так відстати не хочеться. Чого не кинься, за всім у світі волокись(або: у люди котися). Станеш лінуватися, будеш із торбою волочитися. Краще на вбогій одружитися, чим століття з богатою волочитися. Взволоки наверх. Вволоки в хату. Виволочи геть. Доволоки до порога. Небо заволоклося. Витягти скалку. Витягай свої выгодишки. Викликати підозра. Низвлечь із гори. Обволочить навколо. Оболоктись (облечься) у каптан. Отволокти подале. Відволікти увага. Поволок за собою, потяг. Подволокти кого під відповідь. Переволочь через що. Притяг жердину. Проволочив час. Разволокти (розібрати) хату. Розважся, побався. Совлечь одежу. Захопити в полон, -ся уявою. Волочений прич. про метал, звернений у дріт або в біт; | старий. критий, тому волок, волочок, дзиґу, критий віз, візок з верхи, кибитка; або, по переходу обволокать в, оболокать, болок, болочок. Волочебное порівн. стар. особлива подать, що була в західній Русі. | Зап. рід колядованья на світлу неділю й подачка за це, від волоцыть (волочити), співати Волочебник м. півчий, пісняр, зап. лалынщик, що співає з іншими під вікнами, уночі на понеділок світлої неділі лалын, волочебные пісні, вірші; ватага волочебников ходить із гудком і волынкою. Волоченье порівн. волочба ж. дійств. по глаг., а із приводом також волочка. Волоченки ж. мн. новг. ручні саночки, полозок. Волочки м. мн. моск. стовпові извозчичьи дрожки, начебто простих мерзнув, вышедшие з уживання; їздець, від пилу й бруду, кутався по пояс у холщевый запон | Волочки або волока мн. або волока един. ж. перм. вят. дві ключки, довгі кокорки, службовці голоблями й полозами, для выволакиванья колод з непроїзного лісу, з волока, або пари тонких беріз, цілком зрубаних, для перетаска на них волоком сінних копиць; кінь впрягивают у лосини, як у голоблі, а на клуб (суки й галузей) навалюють копицю. | Валока, старий. зап. відомий захід землі; новг. вити, майже 20 десятин. Волоки ж. мн. южн. зап. обори, зав'язки в постолів і постол. Волокни ж. мн. каз.-цар. (болокни, від оболокать, обшити лубом; переінакшене також у болховни) прості сани, обшевни, пошевни, розвальні, крісла. Волок м. сівба. переволок, перешийок між двох рік, де переволакивают човни або товар з їх, з однієї річки на іншу. На столітті, що на боргом волоку; іноді пристань, перевіз, як кінець, волока. | Глухий ліс, непроїзний бор, з якого літо й зиму виволікають зрубані колоди на полозках, на волоках. | Гужовий шлях дрімучим лісом, від селища до селища; переїзд, перегін лісом; денний перехід зверовщика, особ. на лижах. Волок, сім ялинок. шуточн. невеликий перелісок. Цей волок боляче довгий, довго чекати, кінця немає. | Оренб.-чел. перегін, відстань від однієї стоянки або зміни коней до іншої; саме місце пристановища, стан, становище; плотбище; | зап. ділянка землі, смуга, клин. | Ряз. укіс, схил, положистість, изволок; | яросл. низинні, поемные берега, напірників; | скат, дощата або бревенчатая похила площина, для встаскивания й спуска ваг. | Волока, вологодск. волокуша, волокушка, совок, возилка, дощечка з долгою рукояттю, для спихиванья вручну сміття або купи при молотьбі в купу. | Волока, волокуша, пара жердин з нахлесткой унизу, для выволакиванья на коні колод і ін. ваг; | запрягання, де колода одним кінцем тягнеться по землі. | Рід візка, на літньому або зимовому ході, для перетаскиванья ваг; обладнання для цього на ковзанках або капустянках. | Крита зимова або літній візок, волочок, кибитка, будка, верх, альтанка. Ворота строкаті, собаки новий, вікна соломенны, дах волоком. жарт. | Волок, у якій роботі: раз, приймання. Смикни одним волоком. Перешиби його одним волоком. Одним волоком століття не проживеш. В будень волоком ( тобто таском), а у свято на смичку, той же волок, неволя, прив'язь. Волочка ж. арх. невеликий волок, переволок, перетаск, від річки до річки, де товар і речі переносять у крошнях, на плечах. Волоком або волочмя нареч. таском, волочачи, тягнучи по землі. Де волоком, де переносом. Не носити, не кине, а волоком волочити. Волоковой, що ставиться до волока, у всіх знач. Волоковой ліс, великий, вивезений із глухого бору, з волока й волоком. Волоковой беріг, низинний, поемный, противопол. гірський. Волоковое вікно, маленьке, засувне оконие в хатах, у яке також виволікає дим у курних хатах, вікно зі ставнями, червоне. Встарь, хати в деревах рас покладалися уступами, по східчастій рисі, так, щоб у бічне волоковое вікно кожний хазяїн міг спостерігати за своїми воротами бачити, хто стукається, а також міг би дивитися уздовж усієї вулиці, у міську сторону, оберігаючи всі селище. Волокуша ж. перм. волока, волочуги, волочня, дві довгі, волочащиеяся по землі голоблі, з нахлесткой, грузлому або колодкою й парою копыльев унизу, для таски колод. | Рід беззубої, важкої борони, або великий дерев'яний трикутник, або снаряд іншого роду, для вирівнювання землі під ріллю, під дорогу, або для розчищення снігу. | Дошка, пристосована до вивезення снігу або сміття із дворів і вулиць, за допомогою голобель, постромок (кінна), або однієї рукояті (ручна); совок, возилка. | Пенз. волоченки, татиха, ціпок, жердина, що підкладається під соху, щоб вона не орала, для перевезення її з місця на місце; черевик. | Каз. волочуга, волочужка, остромок, візок або возишка сіна. | Шкап в бредня, бродника, два ціпки, по кінцях, у всю ширину бредня. | Волжск. приволока, невід без матни, длиною від 50 до 100 саж., а ногами, стеною (шириною) 3-4 саж. | Симб. поползуха, ползуха, понизовка, заметіль знизу. Волокуша на Сретенье, корму, підмітає. Волочень м. зап. волочня ж. южн. волокуша; | копешка, которою перетаскують волоком, закинувши за неї мотузку. Волочиха ж. арх. устя ріки, занесене, заволочене піском, мулом. Волочильн, що ставиться до тяги або вироблення тягою дроту, бити та ін. Волочильних справ майстер, шуточно, тяглец (тяглової, і злодій), тягун, злодій, особ. кишеньковий злодій. Волочильня ж. заклад, де тягнуть, волокут дріт; | снаряд для цього, волочильна дошка, сталева дошка з дірочками різної величини, і колесо із приводом, або з лебедкою, для тяги. Волочильщик м. дротовий майстер, що тягне дріт; | шуточно, злодюжка. Волочила м. шатун і злодій, кишеньковий тяглец. Знатний купець, кишенькової слободи тяглец, срібних і золотих справ волочильщик, злодій. Волочага про. шатун, хто валандається, тягається де; | залицяльник. | Вят. одноколка, двуколый одрец; волокуша, сноповозка. Волочайка про. шльондра. Волочуга, волочужка ж. сівба. вост. волокуша, остромок, возишка, візок сіна, дров. | Арх. копешка, купа, купка, скільки в один раз можна стягнути конем, волоком. | Об. бурлака, шатун, злиденний від ледарства; волочага й | залицяльник. Волочуги мн. сев. волока, волокуша, дві довгі жердини, у які впрягається кінь, як у голоблі: кінці їх волочаться, а посередині, на в'язаннях, плетений кузов, для їзди або перевезення клади по волоках, де немає доріг. Де сходяться губ. Новг., Олон. і Вологодск., є села в непроїзних лісах і болотах; жителі не знають колеса, а їздять, по мокрому мохові, на волочугах, тому й приклали їм прислів'я, що вони воєводу влітку на санях возили. Волочужный, до волочуги относящ. Волочужничать, валандатися без даху. Залицяльник м. мисливець волочитися, шукати схильності жінок. Зародився Микита на залицяльника. | Курей. калужск. бездомний блукач, бурлака, мандрівник, жебрак. | Дротик справи, особ. у позові, позові, встарь волокида. Позов, за проести й тяганини; за проторуй, збитки й тяганини. Не жалко подвір'я (що згоріло), а жалко залицяльників ( по судах). | Твер. шукання, старанье, ходьба за чому; тягар. праця, робота. Волокитка ж. жінка волочайка, волочужка. Марудний, относящ. до дротика: марудні проторуй і проести; | марудний, повільний, протяжливий, тривалий; | пенз. робітник, роботящий, трудящий? | вор. про одяг; буденний, робітник, затасканий. Залицяння порівн. заняття тяганини, шанувальника жінок; | дротик, повільність, застій у справах. Волокитствовать, волокитничать, волочитися, у знач. шукання в жінок. Волочачи м. людей, що валандається без справи. А це є халуина панська, або волочачи - голоту шинкарська (Наумов). Волокно, волоконце порівн. усяка природна нитка, непрядена, некручена. Усе рослинне складається з гнізд і волокон, і м'яза, м'ясо також. | Ниж. чисто отрепанный і двічі щеткою вичесаний льон, з тонку пряжу й полотна. Це волокно, волоконна, волокняная пряжа, чистого волокна, лляного або прядив'яного; пачесная пряжа другий розбір; изгребная останній, самий грубий. | Олон. полотно, тонке лляне полотно. Волокняный або волоконний, зроблений, утворений природою з волокон, з волокна; | сиб. холщевый. Яке волокно, таке й полотно. Фофан з толокном, а Сидір з волокном. Волоконить, тягти, волочити справа, баритися, гаятися, длить. Волокнистий, волокончатый, длинно(довго)волокий, що тягнеться на волокна або ж | волокняный, тобто складений з волокон, нитчатый. Волотка, володка ж. симб. костр.; волоть, нитка, жилка, волокно, рослинне або тварина. Після тріпання, залишається чиста волоть, волотка, жилка льна. | Стебло, стеблинка, билина, соломинка; | прядка трепаной конопель, пеньки; | собират. рученька або жменя стебел: | кур. верхня частина, вершина снопа, колосовище; нижній комель, огузок, голений; також у віника, волоть і комель. Що волотка до стогу. По крапельці море, по волотке (билині) стіг. Волотка (колосся) на борідку, говор. у Костр. г. залишаючи невеликий жмут хліба на ниві, незжатим, що називають: борода завити.



0 - 9 - A - B - C - D - E - F - G - H - I - J - K - L - M - N - O - P - Q - R - S - T - U - V - W - X - Y - Z
А - Б - В - Г - Д - Е - Є - Ж - З - І - Ї - К - Л - М - Н - О - П - Р - С - Т - У - Ф - Х - Ц - Ч - Ш - Щ - Э - Ю - Я

Будити
Начебто
Будуар
Майбутній
Будыль
Будьдерево
Будяк
Буево
Буєр
Байрак
Бужат
Бужать
Бужать
Буженина
Бужі
Бужлец
Буза
Буз
Бузанить
Буз
Бузивок
Бузина
Бузлак
Бузлук
Бузник
Бузовать
Язичник
Бузун
Бузурунка
Бузыкать
Буй
Буйла
Буйний
Бук
Бук
Бука
Букалище
Букатка
Букать
Комашка
Буква
Буква
Букет
Буки
Букініст
Букиш
Букленистый
Букля
Буколічний
Букс
Буксирувати
Булава
Буланий
Булат
Булва
Булга
Булдыга
Булдырь
Булевар
Булинь
Булка
Булла
Шубовстати
Булыга
Булыня
Буль
Бульба
Бульгун
Бульдог
Бульйон
Папір
Бумазея
Бунить
Бунт
Бунчать
Бунчук
Бура
Бура
Бурав


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64

 
  Нові слова  
Всквозь
Всквоктаться
Вскиваться
Сальдар
Сальдо
Сальдо до перенесення
Чьюта
Круг
Яснослышание здатність
Поділ влади
Роззброювання
Реалізм політичний
Пущино
Бджола
Бджола
Гомеопатия
Гонорея
Грыжа
щораз
Усякими способами
Усякого жита по лопаті
Г. алкогольний гострий короткочасний
Г. атеросклеротичний хронічний
Г. артериосклеротический хронічний
Дванадцяти таблиць закони
Подвійне громадянство
Подвійне оподатковування
Гаудиг
Гафури
Гачев
Абак
Алтарь
Амфипростиль
Alpha testing
Alpha value (alpha level, alpha channel)
Alphabet алфавіт lowercase
Абсолют (absolute)
Абхинивеша (abhinivesha)
Абхьяса (abhyasa)
Агнец (слав. ягня)
Акафист (греч. неседальноє [спів])
Аксиос (греч. гідний)



  Електронний словик On-Line
2008 -2009
SLOVNIK
Создание сайтов & Раскрутка сайтов Skylogic