| |
Володіти
- чому, владать, мати; володарювати панувати;
управляти повновладно; мати у своєї собствености, називати по праву
своїм Володіти державою; володіти рукою, ногою; володіти маєтком.
Володій, Фадей, нашою Парашею, нехай так буде. Мала мова, так усім тілом
володіє. У піснях і казках владывать Збруєю ратної не владывал.
Владеться, бути, полягати під володінням; неправильно употреб: владеемый.
Вовладался. звик мати. Вывладеть борг, одержувати доходи до сплати.
Довладеть строк. Заволодіти чужим. Недовго навладал. Опанувати міцністю.
Отвладеть строк. Повладеть небагато. Провладеть п'ять років. З п'яним не
подолаєш. Владетель, -ница, владельщик, -щица, власник, хазяїн
речі, пан; поміщик, у кого нерухоме майно, власник,
власниця, володарь м. смол. владца, про. | державний власник,
верховний правитель, государ. Владетелев, -тель, ницын; власників,
владелицын, власницький, їм приналежний. Можновладний
государствующий або, що має спадкоємне правий державного володіння.
Можновладна грамата, у дана на володіння областю голдовнику. Володіння
ср. повне право собствености, або ж | прав розпорядження й користування
чим; | взагалі, действ., що володіє, керування, господствование; |
предмет володіння, володарювання; держава, область земля й народ; |
нерухоме именье, особ. землі. Владейный, владенный, относящ. до права
володіння. Владенный указ. Владенная выпись стар. або владенная ж.
дана, письмовий вид і право володіння. Владенное порівн. стар. плата або
мито за володіння именьем. Превисоке владетельство собою володіє.
Владать ким чому, володарювати й володіти: панувати й мати.
Артілі думою не владати. Владаться ким, бути обладаему, управлятися,
належати Владание, володіння. Владатель м. -ница власник,
владетель, власник. Володарювати, владычить над чим, або чим, ким
тримати верховну владу, мати й управляти. Владычествование,
володіння й керування, у знач. справи, дії. Панування порівн. те ж, в
знач. влади, сану, звання. Владика м. пан, власник; верховний
правитель, государ; архіпастир; архієрей, а також священик, під час
богослужіння. Владика небесний, Господь. | Владание, влада. Своя рука
владика. Своя рука, так над своїм добром - владика. Собака гавкає, а
владика їде. Твоя владика тобі, а моя мені. І паламар, і владика в
землі рівні. Вільно собаці й на владику гавкати. Володарка ж. пані,
володарка, государиня; | Богоматір. Владыкин, владычицын
приналежний йому, їй. Владыческий, владычний, володарний, до них
стосовний. Володарне свято, Панський, Рятівникові. Владычны данини й
мита були встарь, новг.: під'їзд ( при об'їзді єпархії), куниця
(повенечное), казенныя (платня), десятинні (із церков), десятинний
дарунок (із благопристойних), чорний корм, записне, заїзд, повоз, славлені.
|
|
