| |
Бурлаки
- южн. бурлака вост. взагалі, селянин, що йде в чужину на
заробітки, особ. на річкові судна; | южн. неодружений, неодружений, самотній,
бездомок, шатун, побродяга; | буйний, свавільний, грубий, дикий. По
усій Волзі судорабочие бурлаки йдуть щорічно з розкриттям рік більшими
артілями в низові губернії, з лямками, для підйому судів бичевою.
Старший з них водолив, він же тесля, відповідальний за подмочку товару;
потім лоцман, дядько, шуточно букатник, що править судном, шишка, передовий
у лямці, і двоє відсталих, у хвосту, які зобов'язано лазити на дерево, щоглу, а
при тязі, ссаривать бичеву. Корінні бурлаки, узяті на всю путіну, з
задатком; додаткові, узяті тимчасово, де знадобиться, без строку й без
задатків. Вивіска бурлаки: ложка на капелюсі. Надсадно бурлаці, надсадно й
лямці. Бурлака на годину грошик пасе або збирати. Кобилку в хомут, а
бурлаки в лямку. Удома бурлаки барани, а на плесу - бешкетники. Собака, не
торкни бурлаку, бурлака сам собака. Бурлака, що сиротка: коли біла
сорочка, тоді й свято. Бурлачка або бурлачиха ж. сварлива, груба,
неуживчивая баба. Бурлак, що належить бурлаці. Бурлацький або
бурлачий, що належить, властивий бурлакам. Бурлаковатый, грубий і
вульгарний в обігу. Бурлакувати, іти в бурлаки, у суднову роботу, на
заробітки; | грубіянити, буянити, лаятися, битися, сваволити.
Бурлачиться, дичавіти, грубіти в бурлацтві. Избурлачился хлопець.
Бурлаченье, бурлацтво порівн. заняття бурлацьким промислом. Бурлацтвом
кличуть і суспільство, юрбу, артіль бурлак. Чесне бурлацтво, здорово!
Бурлаковать кур. вор. вести неодружене, розгульне життя.
|
|
